Головні новини минулого тижня (17.12 - 23.12)

Держбюджет-2019

Нові бюджетні рахунки на 2019 рік відкриють до 8 січня.

Рахунки за надходженнями відкриваються протягом 45 днів із дня прийняття закону про Державний бюджет України. Це передбачає п. 2.1 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758.

Зважаючи на те, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 р. № 2629-VIII ухвалений 23.11.2018, то 45-деннний строк спливає 6 січня 2019 року (неділя). Наступний робочий день буде 8 січня 2019 року (вівторок).

Інформація про відкриті/закриті рахунки доводиться до відома органів Казначейства для подальшого інформування органів, що контролюють справляння надходжень бюджету згідно з установленими порядками взаємодії, та місцевих фінансових органів.

Тож в перших числах січня 2019 року варто очікувати повідомлення про відкриття нових бюджетних рахунків на 2019 рік, які мають запрацювати не пізніше 8 січня 2019 року.

За відсутності змін у законодавстві щодо переліку надходжень, які зараховуються до загального та спеціального фондів державного й місцевих бюджетів, і/або порядку їх зарахування до відповідних бюджетів, не пізніше першого робочого дня нового бюджетного періоду відкриваються (перевідкриваються) рахунки з реквізитами попереднього бюджетного періоду.

Казначейство не обслуговуватиме бюджетників 29 грудня-2 січня.

Система електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП НБУ) в період завершення бюджетного 2018 року та на початку 2019 року працюватиме в такому режимі:

· 27 та 28 грудня 2018 року - в режимі продовженого банківського дня (на 2 години) до 21-00;

· 29 грудня 2018 року - до 13-00 години;

· у разі зміни регламенту роботи СЕП НБУ (можливого продовження) всі учасники СЕП додатково оперативно будуть повідомлені.

29 грудня 2018 року органи Казначейства не працюють з клієнтами по забезпеченню видаткової частини бюджетів. Водночас, органами Казначейства здійснюється погашення та обслуговування державного боргу у національній валюті, а також зараховуються надходження до бюджетів всіх рівнів.

У 2019 році першим робочим днем органів Казначейства є 2 січня. Органи Казначейства 02.01.2019 працюють без клієнтів.

Починаючи із 3 січня 2019 року органи Казначейства працюють у звичайному режимі.

На скільки збільшиться єдиний податок у 2019 році.

Максимальна база нарахування ЄСВ та мінімальний страховий внесок у 2019 році.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2019 році складе 15 розмірів мінімальної зарплати: 4173 грн х 15 = 62 595 грн.

Натомість мінімальний розмір ЄСВ, тобто мінімальний страховий внесок у 2019 році: (4173 грн х 22 %) = 918,06 грн.

Відповідно до прийнятого держбюджету у 2019 році зростуть розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Як це вплине на основні соціальні показники та оподаткування розглянуто у матеріалі "Оподаткування у 2019 році".

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій

ПДВ

Зміни-2019: платники податків не зможуть відмовитися від використання ПДВшних пільг.

Наразі діючий п. 30.4 ПКУ передбачає, що платник податків може відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. До того ж, податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Згідно змінам, які вносить Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 р. № 2628-VIII, ця норма не поширюватиметься на податкові пільги з ПДВ. Тобто, платник податків не зможе відмовитися від використання податкової пільги по ПДВ чи припинити її.

Такі зміни запрацюють з 01.01.2019.

Заповнюємо РК з кодом причини коригування 302 - усунення неоднозначностей.

Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної в результаті послідуючих коригувань такої податкової накладної:

1) за одним номером рядка податкової накладної обліковується дві та більше товарних позиції;

2) відбувалось одночасне коригування кількісних та вартісних показників однієї товарної позиції (одночасно в одному рядку заповнювались графи 7 - 10 розділу Б розрахунку коригування);

3) коригування ціни відображалось у графі 8 розділу Б розрахунку коригування (замість графи 9 розділу Б розрахунку коригування) або коригування кількості здійснювалось у графі 10 розділу Б розрахунку коригування (замість графи 7 розділу Б розрахунку коригування), -

то з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні такого коригування та відображення правильних показників товарних позицій, які у платника утворились в результаті таких коригувань, платнику необхідно скласти розрахунок коригування до податкової накладної, за допомогою якого виправити такі помилки.

Виправлення таких помилок здійснюється шляхом сторнування рядків податкової накладної, які в результаті попередніх коригувань містять помилки (неоднозначності), та додаванням нових рядків з правильними показниками.

При цьому, якщо відбувалось одночасне коригування кількісних та вартісних показників однієї товарної позиції (одночасно в одному рядку заповнювались графи 7 - 10) (неоднозначності) виявлено в двох і більше рядках, таке виправлення здійснюється окремо для кожного з таких рядків шляхом складання окремого розрахунку коригування до кожного окремого рядка податкової накладної, який підлягає виправленню.

Таке роз'яснення ДФС опублікувала в підкатегорії 101.16 системи "ЗІР".

Адміністрування податків

Державну податкову та митну служби "реанімують", реорганізувавши ДФС.

Уряд схвалив з доопрацюванням постанову про реорганізацію Державної фіскальної служби (ДФС) шляхом поділу на Державну податкову і Державну митну служби.

Проект постанови передбачає поділ ДФС на Державну податкову службу (до складу якої входитимуть підрозділи податкової міліції) і Державну митну службу як окремі центральні органи виконавчої влади. Уряд спрямовуватиме та координуватиме діяльність цих служб через Міністра фінансів України.

P.S. Нагадаємо: 24.12.2012 р. Президент України реорганізував ДПСУ й Держмитслужбу в Міністерство доходів і зборів, яке проіснувало недовго: упродовж 2013 року та на початку 2014 року. Згодом в середині 2014 року було завершено перетворення Міндоходів на Державну фіскальну службу. Тепер же все повертається назад. Схоже, займатися реорганізаціями держорганів - "улюблена справа" всіх Урядів.

Також варто додати, що разом із утворенням ДПСУ, найбільш ймовірно функція адміністрування ЄСВ знову цілком повернеться до ПФУ.

ДФС переносить в свої облікові системи дані із поля "Призначення платежу" платіжки.

Одним із реквізитів, який заповнюється платником у полі "Призначення платежу" платіжного доручення на сплату податків, є:

1) код клієнта за ЄДРПОУ;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізосіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами.

Органом ДФС відображення в інтегрованій картці платника сум надходжень за податками, зборами, платежами здійснюється в автоматичному режимі відповідно до реквізитів, заповнених у полі розрахункового документа "Призначення платежу".

Роз'яснення з розділу 135.04 системи "ЗІР".

ЗЕД

Граничні строки розрахунків за експорт-імпорт збільшать до 365 днів, а фізособи зможуть купувати валюту онлайн.

НБУ оприлюднив останній з семи проектів нормативно-правових актів, які з 7 лютого 2019 року стануть основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України "Про валюту і валютні операції". Про це повідомляє прес-служба НБУ.

Норми опублікованого проекту Положення про застосування заходів захисту спрямовані на протидію кризовим явищам. Документ матиме тимчасовий характер дії - до остаточного переходу до повної свободи проведення валютних операцій.

Передбачається, що це Положення не запроваджує нових валютних обмежень, водночас розширюючи можливості проведення окремих валютних операцій:

· граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів збільшуються вдвічі до 365 днів;

· вводиться автоматизована система е-лімітів на зміну індивідуальним ліцензіям на окремі валютні операції з переказу резидентами коштів за кордон;

· спрощується валютний нагляд за операціями купівлі та переказу іноземної валюти до 150 тис. грн в еквіваленті;

· розширюється перелік доступних валютних операцій клієнтів з банками, зокрема, дозволяється проведення валютних свопів та безпоставочних форвардів;

· уможливлюється онлайн купівля фізичними особами іноземної валюти та банківських металів в межах 150 тис. грн в еквіваленті на день;

· дозволяється придбання юридичними особами банківських металів без фізичної поставки в межах 150 тис. грн в еквіваленті на день;

· дозволяються перекази фізичних осіб за кордон до 150 тис. грн без відкриття рахунку.

В той же час документ подовжує дію низки обмежень, що вже діють на даний момент, після вступу в силу Закону України "Про валюту і валютні операції":

· обмеження репатріації дивідендів за кордон в іноземній валюті на суму в 7 млн Євро на місяць, а репатріації інвестицій (продаж нелістингових акцій та корпоративних облігацій) - сумою в 5 млн Євро на місяць;

· заборона надання кредитів (позик) в гривні нерезидентам;

· отримання зовнішніх запозичень виключно через один банк;

· купівля валюти на міжбанківському ринку для виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами виключно через один банк і на умовах Т+1;

· заборона купівлі валюти без зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами чи за кредитні кошти;

· збереження валютного нагляду за операціями взаємозаліку зобов'язань;

· збереження вимоги щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб у розмірі 50%.

Як банки здійснюватимуть обов'язковий продаж валюти на свята.

Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України для уповноважених банків 22 та 29 грудня 2018 року, а також 02 січня 2019 року, не працює.

Банки не здійснюють купівлю-продаж іноземної валюти у безготівковій формі. Валютно-обмінні операції з готівковою іноземною валютою проводяться у звичайному режимі.

Обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті, установлений постановою від 13.12.2018 р. № 138 здійснюється наступним чином:

· надходження за 21 грудня 2018 року та 22 грудня 2018 року підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України 26 грудня 2018 року;

· надходження, які надійшли 28 грудня 2018 року та у період з 29 грудня 2018 року до 03 січня 2019 року (уключно) підлягають обов'язковому продажу у порядку визначеному п. 25 Регламенту від 12.12.2018 року № 826-рш, а саме:

· надходження за 28 грудня 2018 року підлягають обов'язковому продажу 03 січня 2019 року;

· надходження, що надійшли період з 29 грудня 2018 року до 03 січня 2019 року (уключно) - 04 січня 2019 року.

Лист НБУ від 18.12.2018 р. № 40-0006/67364.

Земельний податок

Як зміниться адміністрування земельного податку у 2019 році.

Починаючи з 2019 року рішення місцевих рад щодо нормативної грошової оцінки усіх земельних ділянок має оприлюднюватись на сайті відповідного органу місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). Нагадаємо, що раніше вказана норма щодо порядку оприлюднення НГО працювала для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів (п. 271.2 ПКУ).

Відповідно до нової редакції ст. 277 ПКУ для всіх земель - і в межах і поза межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлено єдині ставки:

· не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області;

· для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області;

· для лісових земель - не більше 0,1 % від нормативної грошової оцінки площі ріллі по АР Крим або по області.

Місцеві ради не зобов'язані встановлювати ставки земельного податку під лісом, а можуть самостійно приймати рішення щодо доцільності встановлення цього податку.

Також в Перехідних положеннях ПКУ передбачено, що до 2023 року індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 %.

ЄСВ

Мінсоцполітики доопрацює законопроект про регресивну шкалу сплати ЄСВ.

Урядові ініціативи щодо запровадження регресивної шкали сплат ЄСВ, визначення адміністративної та кримінальної відповідальності, а також встановлення обмежень за порушення порядку сплати або несплату ЄСВ обговорили на робочій нараді Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Заступник Міністра соцполітики України у доповіді зазначив, що міністерством доопрацьовується законопроект, спрямований на вирішення питань збору ЄСВ, легалізації заробітної плати, ліквідації механізмів ухилення від сплати ЄСВ, які є актуальними, оскільки з цих надходжень сплачуються пенсії і ніші соціальні виплати.

Голова правління ПФУ також підтримав необхідність розмежування податків і внесків на соціальне страхування.

Протягом якого строку можуть накласти адмінштраф за несвоєчасну сплату ЄСВ.

ВС/КАС погодився із судами першої та апеляційної інстанції: несвоєчасна сплата ЄСВ не є триваючим адміністративним правопорушенням (постанова від 11.12.2018 р. у справі № 242/924/17).

Тож накладаючи штраф на підставі ст. 165-1 КУпАП контролери мають ураховувати вимоги ч. 1 ст. 38 КУпАП, згідно з якою адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Оплата праці та трудові відносини

Заміна відпустки грошовою компенсацією - незаконна.

Заміна щорічної відпустки грошовою компенсацією є порушенням вимог діючого трудового законодавства, зокрема, ст. 80 і 83 КЗпП та ст. 24 Закону про відпустки.

На це звертає увагу Держпраці у листі від 20.09.2018 р. № 4440/4/4.1-315-18.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією (ст. 83 КЗпП та ст. 24 Закону про відпустки).

Працівник виїхав за кордон і надіслав заяву електронною поштою - роботодавець може звільнити за прогул.

Електронні листи, які містять прохання конкретної особи про надання відпустки із подальшим звільненням, не вважаються належним підтвердженням такого волевиявлення відповідно до норм трудового законодавства. За відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв'язку, такі документи мають подаватись у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв'язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника. А норми Закону України "Про звернення громадян", які визначають вимоги до звернень, не регулюють порядку надання відпустки та припинення трудових відносин.

Відповідних висновок дійшов ВС/КЦС в постанові від 03.12.2018 р. у справі № 686/21222/16-ц.

Таким чином, суд поставив крапку у спорі між колишнім працівником та його роботодавцем з приводу звільнення за прогул.

Обставини справи свідчать, що перебуваючи у відпустці за кордоном позивач розпочав пошуки роботи і вирішив розірвати трудові відносини із роботодавцем з власної ініціативи, у зв'язку з чим направив електронну копію заяви за допомогою мережі Інтернет про надання йому невикористаної частини відпустки у зв'язку із шкідливими та важкими умовами з подальшим звільненням із займаної посади.

Працівник вважав, що його переїзд на роботу за кордон є поважною причиною для розірвання трудового договору з ініціативи працівника в указаний ним строк в розумінні ч. 1 ст. 38 КЗпП. До того ж був переконаний, що трудовим законодавством України не врегульовано чіткого порядку листування між працівником та роботодавцем, а тому він керувався нормами законодавства про звернення громадян.

Проте, як встановлено судами, працівник був відсутній на робочому місці без поважних причин, що підтверджено актами про відсутність на робочому місці, тому дії роботодавця щодо звільнення роботи у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП є правомірними.

Невихід на роботу в зв'язку з самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, вихід на пенсію без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.

Бюджетні установи

Посадові оклади в держорганах на 2019 рік: замість розмірів пропонують коефіцієнти.

Мінсоцполітики оновило раніше розроблений проект постанови КМУ "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році".

Що ж у ньому нового пропонує профільне міністерство?

По-перше, в схемах посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році уже не побачите звичних розмірів посадових окладів. Натомість пропонується ввести коефіцієнти співвідношення до мінімального посадового окладу.

По-друге, посадові оклади на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів визначатимуться шляхом множення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Зверніть увагу! У п. 8 "Прикінцевих положень" Закону про Держбюджет-2019 прописали: у 2019 році для визначення посадових окладів, зарплати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина має застосовуватися прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня 2018 року (тобто 1762 грн замість 1921 грн). Якщо керуватися нормою про визначення посадових окладів із прожиткового мінімуму на 01.01.2018, то мінімальний посадовий оклад держслужбовців має становити з 01.01.2019: 1762 грн х 2 = 3524 грн.

Попередню оплату за капвидатками бюджетники можуть перераховувати лише на казначейські рахунки постачальників.

Попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюватиметься шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.

Відповідний порядок витрачання бюджетних коштів визначений постановою КМУ від 05.12.2018 р. № 1074, яка внесла зміни до урядової постанови "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 23.04.2014 р. № 117.

Бюджетники обзаведуться новими версіями форм фінзвітності.

Загалом ці зміни спрямовані на приведення у відповідність бухстандартів до норм Закону про бухоблік, закріплених у ньому ще на початку року, а також на актуалізацію форм фінзвітності.

Зокрема у НП(С)БОдс 101 актуалізували принципи бухобліку та деякі терміни.

При цьому в НП(С)БОдс 102 уточнили, що консолідовану фінзвітність складають шляхом упорядкованого додавання показників фінзвітності контрольованих суб'єктів держсектору до аналогічних показників фінзвітності контролюючого суб'єкта державного сектору, а також взаємовиключення окремих показників, що не підлягають консолідації.

Крім того оновили форми:

· Балансу (№ 1-дс);

· Звіту про фінансові результати (№ 2-дс);

· Звіту про рух грошових коштів (№ 3-дс);

· Примітки до річної фінансової звітності (№ 5-дс).

· консолідованої фінзвітності для суб'єктів держсектору (№ № 1-кдс - 4-кдс).

Тут варто зауважити, що зміни ще не набули чинності. Проте, ймовірніше, це відбудеться до дати граничного строку подання звітності за підсумками 2018 року, а тому слід розраховувати, що звітувати за поточний рік доведеться вже за оновленими формами.

Див. наказ Мінфіну "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі" від 27.11.2018 року № 940.

Огляд індивідуальних податкових консультацій за 17-22 грудня

Підписуйтеся на наш канал в Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.