Зміни в сфері РРО: лібералізація чи затягування пасків

Перший із них (№ 1073 від 29.08.2019 р.) передбачає внесення змін до ПКУ, а другий (№ 1053 від 29.08.2019 р.) - до Закону про РРО. Серед плюсів проектів - надання платникам можливості використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій.

Зміни передбачають також запровадження системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). Ця інформаційна система призначена для збору та використання даних РРО та програмних РРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених відповідними реєстраторами) та перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Для користувачів-покупців (споживачів) через Електронний кабінет нададуть можливість контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.

Передбачається можливість заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій у випадку, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, становить понад 100 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем). При цьому за наслідками проведеної перевірки за скаргою покупця будуть приймати рішення про перераховування такому покупцю коштів за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами за порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій. Вважатимуть, що така виплата - компенсація вартості покупки споживачу (покупцю).

Важлива новація - надалі з числа платників єдиного податку не застосовувати РРО (програмні РРО) зможуть лише платники першої групи. Також протягом 2020 року РРО чи програмні РРО зможуть не використовувати платники єдиного податку другої-четвертої груп із числа ФОП незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Це полегшення не діятиме стосовно тих платників єдиного податку, які здійснюють:

·реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

·реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

·реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

·реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

·реалізацію уживаних товарів;

·діяльність із забезпечення стравами та напоями (в тому числі діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, постачання готових страв, обслуговування напоями, діяльність у сфері громадського харчування), якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;

·діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов'язану з цим діяльність;

·діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;

·реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів при продажу яких застосування РРО та/або програмних РРО є обов'язковим відповідно до переліку, який затверджується КМУ.

Законопроект передбачає і збільшення штрафів, встановлених у Законі про РРО. Скажімо, у разі встановлення в ході перевірки факту порушення порядку проведення розрахункових операцій (включно зі, скажімо, нероздрукування відповідного розрахункового документа) штраф становитиме 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше 850 грн, - за порушення, вчинене вперше. За кожне наступне вчинене порушення штраф буде 250% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг), але не менше 1700 грн. Зараз штраф за порушення, вчинене вперше, - лише 1 грн, а за кожне наступне вчинене порушення - 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

У разі їх ухвалення відповідні закони наберуть чинності через 6 місяців з дня наступного за днем їх опублікування.

Джерела: законопроекти № 1073 та № 1053

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.