Платник податків під час вибору контрагента та укладення з ним договорів має керуватись належною обачністю. Адже від цього залежить подальше фактичне виконання договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ. На це звертає увагу ВС/КАС у постанові від 25.09.2019 р. у справі № 823/530/15.
Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та товарно- транспортних документів не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. Вона не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб'єктами.
Суд касаційної інстанції погоджується з доводами позивача, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг).
Водночас Верховний суд зазначив, що потрібно зважати на обставини, які свідчать про те, що платник податків:
- був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту,
- діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій.
Якщо в судовому процесі встановлені зазначені обставини, то отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.
Джерело: постанова ВС/КАС від 25.09.2019 р. у справі № 823/530/15
Перевірити контагента можна за допомогою сервісу CONTR AGENT. Протестувати сервіс можна тут
