Контролери завітали до підприємства з перевіркою, унаслідок чого встановлено факт ненарахування екоподатку за I та III квартали 2011 року під час складання та подання декларацій і податкових розрахунків.
Контролюючий орган виходив з того, що заниження нарахування податку щодо певних районів відбулося за рахунок неправильно поданої звітності з помилками (відсутній код КОАТУУ органу місцевого самоврядування за місцем знаходження джерел забруднення; декларація подана як нова звітна без подання звітної; декларація некоректно заповнена).
Але судами установлено, що зазначені в акті перевірки суми податку за відповідні періоди сплачені підприємством своєчасно та повністю, а при поданні електронних декларацій з екоподатку підприємство отримало квитанцію № 2 з позначкою "Документ прийнято на районному рівні".
Письмове повідомлення про відмову в прийнятті податкової декларації із зазначенням причин відмови, як того вимагає п. 49.11 ПКУ, підприємство від контролюючого органу не отримувало. За таких обставин подані декларації мають вважатися прийнятими.
Таким чином, доводи контролюючого органу про те, що позивач не нарахував платіж за викиди в атмосферне повітря та розміщення відходів під час складання та подання декларацій, суди попередніх інстанцій спростували.
Джерело: постанова ВС від 15.10.2019 р. у справі № 823/3193/13-а
Це та більш ніж 70 млн. судових рішень можна знайти у системі VERDICTUM. Вона додатково надає можливість швидкого пошуку інформації про судове засідання, пошуку інформації щодо певного судді, перегляду ухвалених за справою судових рішень та багато інших зручних інструментів для бізнесу і звичайних громадян.
Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM - тисніть сюди.
