Добровільне страхування життя працівників – тема номера видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Укладання договорів добровільного страхування життя працівників (ДСЖ) зазвичай включають до соцпакета для особливо цінних працівників. У докризові часи такі договори досить часто застосовували на практиці, зараз, імовірніше, це привілеї для керівного персоналу.

Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування в разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату в разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи (ст. 6 Закону № 85/96).

У ст. 9 Закону № 85/96 зазначено, що страхові виплати за договором страхування життя здійснюють у розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).

Страхові тарифи за ДСЖ страховик обчислює актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яку має бути зазначено в договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу визначають у договорі страхування за згодою сторін (ст. 10 Закону № 85/96).

ДСЖ обов'язково передбачає збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які страховик визначає один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи. Зазначена в договорі страхування життя величина інвестиційного доходу не має перевищувати 4 % річних.

ДСЖ також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які страховик визначає один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика). Прийняті страховиком додаткові страхові зобов'язання повідомляються страхувальнику письмово і не можуть бути у подальшому зменшені в односторонньому порядку (ст. 9 Закону № 85/96).

Грошові зобов'язання сторін за договорами ДСЖ, за їх згодою, можуть бути визначені як у гривнях, так і в іноземній валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань (ст. 19 Закону № 85/96).

Страхові платежі може сплачувати роботодавець або працівник (за рахунок своєї заробітної плати). Іноді суму сплачуваних платежів розподіляють між роботодавцем і працівником в певній пропорції (наприклад, 50 % на 50 %).

У разі смерті застрахованої особи страхову виплату за договором ДСЖ отримує вигодонабувач, яким може бути будь-яка особа (зазвичай спадкоємці). При цьому вигодонабувачем за договором ДСЖ може бути і роботодавець, але для оподаткування це невигідно.

У разі звільнення застрахованого працівника до кінця терміну страхування роботодавець отримує викупну суму, якою він має право розпоряджатися на власний розсуд. Це випливає зі ст. 28 Закону № 85/96, де вказано, що в разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Викупна сума - це сума, яку виплачує страховик у разі дострокового припинення дії договору страхування життя, її розраховують математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя.

Договір ДСЖ може передбачати також можливість у разі звільнення застрахованої особи змінити страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа. Тоді викупну суму роботодавцю-страхувальнику не виплачують.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.