Податкові органи останнім часом активізували перевірки банківських рахунків фізичних осіб і намагаються донараховувати податкові зобов'язання за сумнівними операціями. Такі дії часто ґрунтуються на інформації, що належить до банківської таємниці, доступ до якої контролери можуть отримати лише в чітко визначених законом випадках.
Згідно із Законом № 2121-III, податкові органи не мають прямого доступу до банківської інформації звичайних фізичних осіб - її можна отримати лише через суд, довівши необхідність такої перевірки (наприклад, при неподанні декларацій чи сумнівах у достовірності даних). Судова практика підтверджує, що саме суди вирішують, чи є підстави для розкриття банківської таємниці.
Разом із тим, існує альтернативний канал доступу - через систему державного фінансового моніторингу. Відповідно до Закону № 361-IX, Нацбанк має право передавати інформацію, яка може свідчити про фінансові правопорушення, іншим державним органам, включаючи податкову. Це не вважається порушенням режиму конфіденційності.
Крім того, у грудні 2024 року більшість банків і небанківських платіжних сервісів (зокрема NovaPay, RozetkaPay) підписали Меморандум про прозорість ринку банківських послуг, який передбачає автоматичний цілодобовий моніторинг платіжних операцій. Його мета - виявлення шахрайських схем, “дропів” і нетипової фінансової активності, у тому числі в нічний час.
Податківці отримують доступ до даних про рух коштів фізичних осіб або через судові рішення, або через механізми фінмоніторингу, якими оперує Нацбанк. Тому будь-які нетипові чи великі фінансові операції можуть привернути увагу як банків, так і контролюючих органів.
Про те, як діють податківці та донараховують податки за даними фінмоніторингу читайте тут.
Корисним буде матеріал «Банківські картки фізичних осіб: щодо яких клієнтів проводять посилену перевірку»
Щоб отримати повний доступ до аналітики, авторизуйтеся в LIGA360. Будьте в курсі останніх змін у правовому полі, судовій роботі та взаємодії з контрагентами.
