Необґрунтоване обмеження органом місцевого самоврядування режиму роботи закладу сфери обслуговування, що належить суб'єкту підприємницької діяльності, істотно порушує його права та інтереси, зокрема конституційне право на провадження підприємницької діяльності. Про це зазначив Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2020 року, розглянувши в касаційному порядку адміністративну справу № 305/987/16-а за позовом фізособи - підприємця до виконавчого комітету міської ради про скасування рішення.
Суть спору полягає в тому, виконавчий комітет міськради, погодивши суб'єкту підприємницької діяльності, якому належить заклад сфери обслуговування (диско-бар), режим роботи терміном на три роки, до закінчення встановленого терміну прийняв рішення, яким визнано нечинним попереднє рішення та встановлено новий режим роботи закладу сфери обслуговування шляхом обмеження його роботи в нічний час. Приймаючи рішення про обмеження режиму роботи закладу, орган місцевого самоврядування вказав на перевищення допустимого рівня шуму та надходження заяв про порушення від мешканців сусідніх будинків. Не погоджуючись із таким обмеженням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд усіх трьох інстанцій позов задовольнили. Суди виходили з того, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх обґрунтувань щодо правомірності винесення оскаржуваного рішення, зокрема таких, що підтверджують притягнення позивача чи відвідувачів його бару до відповідальності за вимог щодо шуу чи громадського порядку, відображених у протоколах поліції про адміністративні правопорушення чи заявах від мешканців сусідніх будинків.
Більш ніж 70 млн судових рішень можна знайти у системі VERDICTUM. Бажаєте отримати доступ до системи VERDICTUM за найвигідніших умов чорної п'ятниці - тисніть сюди.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням із власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності. Суд указав, що встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування можливе лише за погодженням із власниками цих організацій. Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, під час ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення режим роботи закладу сфери обслуговування не був погоджений із власником закладу.
Стосовно доводів скаржника про надходження численних скарг на роботу закладу у зв'язку з перевищенням допустимого шуму колегія суддів зазначила таке. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму.
Водночас, оскільки в цій справі відповідач не подав будь-яких доказів про надходження до нього звернень чи скарг від мешканців сусідніх будинків, а також доказів на підтвердження перевищення позивачем допустимого рівня шуму або невжиття заходів щодо шумоізоляції, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про необґрунтованість встановлення відповідачем обмеження режиму роботи закладу сфери обслуговування, що належить позивачеві.
Більше інформації про те, як бізнесу попередити наслідки кризової ситуації вже сьогодні, отримуйте у системах ЛІГА:ЗАКОН. У вас є можливість отримати незамінні продукти і системи для роботи за найкращими цінами вже у цю п'ятницю, 06.11. Заповнюйте заявку і долучайтеся до числа перших користувачів, яким буде надіслано акційні пропозиції.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
