В Державному центрі зайнятості звертають увагу на той факт, що карантинні обмеження зумовили додатковий попит на нестандартні режими праці, зокрема, неповну зайнятість. Тому пояснили нюанси регулювання роботи на умовах неповного робочого часу.
1. При встановленні неповного робочого часу оплату праці провадять пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Якщо укладено трудовий договір про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, тоді умова про оплату праці на рівні не нижче мінімально зарплати виконується пропорційно до виконаної норми праці.
2. Усі, хто працюють неповний робочий час, мають право на відпустку, як і зайняті повний робочий час.
Проте до стажу роботи, який дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховують час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (ч. 2 ст. 82 КЗпП). Для працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу, тривалість їхньої роботи напередоднi святкових i неробочих днiв не скорочується.
3. Неповний робочий час можна запровадити при прийнятті на роботу або згодом, за угодою сторін трудового договору або з ініціативи роботодавця. Його можуть встановлювати на певний період (на визначений строк) або без обмеження строком, про що обов'язково зазначають в наказі про переведення на неповний робочий час.
4. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час - підстава для штрафу у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника (ст. 265 КЗпП). При цьому не важливо, на скільки годин було оформлено зменшення робочого часу.
5. Неповний робочий час не рекомендують застосовувати одночасно з іншими нестандартними формами організації праці. Зокрема, не застосовується ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
6. Законодавство не обмежує коло осіб, які мають право працювати на умовах неповного робочого часу. Однак роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий час на прохання таких працівників:
- вагітної жінки;
- жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі таку, що перебуває під її опікою;
- жінки, що доглядає за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку;
- батька, який виховує дітей без матері (зокрема, у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
- опікунів (піклувальників);
- одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів;
- жінки в період перебування у відпустці для догляду за дитиною. Це право поширюється також на батька дитини, інших родичів, які фактично доглядають за дитиною в період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною;
- осіб з інвалідністю незалежно від групи інвалідності;
- осіб похилого віку.
7. Роботодавець зобов'язаний нараховувати ЄСВ за основним робочим місцем працівника у розмірі не меншому, аніж від мінімальної зарплати. Якщо ж база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
Ознайомтеся зі статтею "Як табелювати роботу на умовах неповного робочого часу" сучасного медіа для бухгалтерів "Інтербух". Замовте доступ.
Новорічні знижки до 60% для бухгалтерів продовжено. Тримайте під контролем усі операції з подання звітності у 2021 році. ЛІГА:ЗАКОН пропонує інформаційно-аналітичні продукти та комплексні рішення для бухгалтерів за найвигіднішими цінами. Встигніть зробити собі новорічний подарунок.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
