Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що головна умова для врахування у складі податкових витрат вартості отриманих маркетингових послуг - документальне підтвердження та зв'язок таких витрат із госпдіяльністю платника податку. Про це йдеться на порталі Судової влади України.
Розглянутий судом спір полягав в тому, що за результатами перевірки встановлено порушення пп. 134.1.1 ПКУ, яке призвело до заниження податку на прибуток. Зазначене порушення ґрунтувалось на висновках про непідтвердження підприємством факту господарських операцій із ФОП щодо надання маркетингових послуг.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку, оскільки реальність операцій з поставки маркетингових послуг позивачу та зв'язок цих послуг із госпдіяльністю позивача документально не підтверджено.
Верховний Суд у свою чергу залишив ці рішення без змін і зайняв сторону податкового органу.
Підтверджувати зв'язок витрат на маркетингові послуги з госпдіяльністю можуть наказ по підприємству про необхідність проведення таких маркетингових досліджень, час його проведення, територію, межі, договір на маркетингові дослідження із зазначенням виду маркетингових досліджень, мети їх проведення тощо. На підтвердження фактичного отримання маркетингових послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.
Однак суди встановили, що надані позивачем первинні документи не розкривають зміст господарських операцій (наданих послуг) та не підтверджують отримання маркетингових послуг позивачем від зазначеного виконавця таких послуг.
В актах виконаних робіт відсутня інформація щодо місця здійснення господарських операцій, обсягу, одиниці виміру господарських операцій, не зазначено у який спосіб проводились маркетингові дослідження (опитуванням, анкетуванням), а також не зазначено, в чому виражено їх результат.
У звітах про виконання маркетингових послуг використовується в основному дані контрагентів про обсяги їх реалізації, однак не зазначено, як саме ці дані були отримані виконавцем послуг щодо обсягів реалізації та сум чеку по кожному з них, оскільки дана інформація є комерційними даними кожного з них і у вільному доступі вона відсутня для того, щоб проводити аналіз та порівнювати в розрізі номенклатури та ціни.
Позивач не надав документів, які б свідчили про передачу усіх необхідних даних для дослідження, як це передбачено умовами договору. Звіти містять узагальнену статистичну інформацію у різних сферах господарської діяльності трьох областей України та, по суті, являє собою опис поточного стану ринку товарів, однак не містять жодних рекомендацій, розроблених конкретно для платника. Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності платника не представлено. Замовник займається реалізацією канцтоварів та побутової хімії, однак в звітах проведених маркетингових досліджень досліджували лише ринок канцтоварів. В штаті позивача є маркетологи, дистриб'ютори, менеджери зі збуту, які повинні володіти інформацією щодо руху, попиту, реалізації продукції тощо. Встановлено, що виконавець є працівником товариства та на час виконання маркетингових послуг і підписання актів виконаних робіт виконував завдання як працівник компанії, за що отримував заробітну плату.
Джерело: постанова ВС/КАС від 25.03.2021 р. у справі № 813/2781/17.
Уся судова практика у системі VERDICTUM, яка містить більш ніж 70 млн. судових рішень. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM - тисніть сюди.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
