У п. 198.5 ПКУ наведено ситуації, за яких платник ПДВ зобов'язаний нарахувати компенсувальні податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. Так, це відбувається, коли придбані з ПДВ товари/послуги, необоротні активи призначено для їх використання або їх починають використовувати:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ) або місце постачання яких розташовано за межами митної території України (абз. "а" п. 198.5 ПКУ).
Як бачимо, серед винятків у цій нормі вказано тільки операції з пп. 196.1.7 ПКУ, за якими не є об'єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
Водночас є підстави вважати, що компенсувальні податкові зобов'язання нараховують за нормами п. 198.5 ПКУ тільки в тих випадках, коли товари/послуги, необоротні активи використовують в операціях, що зазначені в ст. 196 ПКУ та належать саме до операцій із постачання.
Адже в ст. 196 ПКУ серед необ'єктних ситуацій указано різні операції, які взагалі не є операціями з постачання. Наприклад, до них належать операції з передання майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передання у фінансовий лізинг (пп. 196.1.2 ПКУ), з обігу валютних цінностей (пп. 196.1.4 ПКУ), з виплат у грошовій формі заробітної плати (пп. 196.1.6 ПКУ). Але зрозуміло, що в цих випадках платник не показує податковий кредит із ПДВ, тож і нараховувати податкові зобов'язання тут не потрібно.
Правильно й зворотне: якщо якісь неоподатковувані операції відповідають терміну "постачання", то за ними необхідно нараховувати компенсувальні податкові зобов'язання незалежно від того, у якій нормі ПКУ їх зазначено.
Зокрема, викладене стосується товарів/послуг, які використовують в операціях із надання послуг нерезиденту з місцем постачання не на території України (абз. "б" п. 185.1 ПКУ). Аби уникнути необґрунтованого збільшення реєстраційного ліміту, до таких операцій теж варто застосовувати процедуру з п. 198.5 ПКУ;
2) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (абз. "б" п. 198.5 ПКУ).
Винятком із цієї норми є проведення операцій, передбачених:
- пп. 197.1.28 ПКУ (постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами й регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету) та
- п. 197.11 ПКУ, як-от операцій із:
постачання товарів і послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яку надають відповідно до міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів і послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, які фінансують за рахунок міжнародної технічної допомоги, яку надають згідно з міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано у встановленому законодавством порядку;
ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої відповідно до норм Закону № 1192;
3) в операціях, які здійснює платник податку в межах балансу платника податку, зокрема передання для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів (абз. "в" п. 198.5 ПКУ);
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абз. "г" п. 198.5 ПКУ). Ця норма не поширюється на випадки, передбачені п. 189.9 ПКУ, тобто коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідують за самостійним рішенням платника податку й таку ліквідацію для цілей оподаткування розглядають як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче за балансову вартість на момент ліквідації.
А втім, на думку контролерів, під цю норму підпадають, зокрема, й операції з ліквідації об'єкта нематеріальних активів.
Візьміть до відома: законодавці навели в п. 198.5 ПКУ не всі неоподатковувані й негосподарські операції. Водночас із системного прочитання ПКУ можна дійти висновку, що викладену в п. 198.5 ПКУ процедуру потрібно застосовувати до всіх операцій, які належать до неоподатковуваної й до негосподарської діяльності незалежно від того, указано такі операції в цій нормі чи ні. Інакше у платника податків відбудеться необґрунтоване збільшення сум реєстраційного ліміту (п. 2001.3 ПКУ). Адже всі податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН на ім'я платника податків, автоматично збільшують суму його реєстраційного ліміту. І навіть якщо він не зарахує якісь суми до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ (і не нарахує компенсувальні податкові зобов'язання), то реєстраційний ліміт усе одно буде завищено.
Розлогіше на цю тему читайте у статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН:
- "Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: загальна процедура нарахування";
- "Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: документальне оформлення";
- "Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: повернення запасів, списання та знецінення";
"Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: негосподарське використання запасів";
- "Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: необоротні активи та МШП";
- "Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: дезінфектори, мийні засоби, вода для офісу й канцтовари";
- "Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: тимчасове виведення основних засобів з експлуатації".
Для доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть оформити заявку та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.
