Верховний Суд розглянув справу, в якій позов товариства мотивовано тим, що внаслідок протиправної поведінки ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої позивачем податкової накладної, допустило порушення умов укладеного з контрагентом (покупець) договору поставки у зв'язку із чим було змушене сплатити на користь цього контрагента 1 236 916,80 грн штрафних санкцій, які продавець вважає своїми збитками.
І якщо перша та апеляційна інстанції позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України 1 236 916,80 грн збитків, то Верховний Суд вважає в ці й справі виникнення збитків у продавця напряму обумовлене не стільки бездіяльністю ГУ ДПС, скільки усвідомленими діями позивача та покупця стосовно договірного врегулювання збитків останнього.
На переконання колегії суддів, у цій справі дії/бездіяльність податкового органу з нереєстрації податкової накладної не мають спричиняти шкоду продавцю, оскільки такі діяння зумовлюють неотримання покупцем податкового кредиту в розмірі ПДВ за угодою. При цьому продавець добровільно сплатив покупцю штраф у договірному порядку, а за встановлених у цій справі обставин, зокрема подальшої реєстрації податкової накладної, що надає право покупцеві отримати податковий кредит, він двічі має можливість отримати "вигоду" від угоди: по-перше, у розмірі штрафу, передбаченого договором, а по-друге, отримати податковий кредит у розмірі ПДВ за податковою накладною (пп. "а" п. 198.1 ПКУ).
Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Це висновується із застосування в контексті спірних правовідносин норми ст. 22, 1166, 1173 ЦКУ, пп. 17.1.7, пп. 114.3.2 та п. 201.10 ПКУ.
Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу п. 201.10 ПКУ зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.
Відповідні висновки щодо застосування норм права містить постанова Великої палати Верховного Суду від 01.03.2023 р. у справі № 925/556/21.
Спробуйте VERDICTUM в LIGA360. Аналізуйте тексти судових рішень, формуйте аргументи. Деталі за посиланням.
