Верховна Рада України прийняла за основу євроінтеграційний проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» за реєстр. №5344-д. Законопроектом пропонується створити сприятливі умови для працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі шляхом впровадження апробованих в інших країнах підходів до розвитку стимулюючих механізмів для роботодавців, розширення можливостей для осіб з інвалідністю.
Водночас передбачається обов'язковість працевлаштовувати осіб з інвалідністю не лише приватним бізнесом, але і органами державної влади, комунальними установами і організаціями. При цьому роботодавцю пропонуватимуться альтернативні механізми підтримки людей з інвалідністю (на вибір):
- працевлаштувати осіб з інвалідністю на спеціально облаштовані робочі місця для них. Складовою процесу працевлаштування є обов'язкове надання (за потреби) соціальних послуг: соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою, тощо;
- сплатити цільовий внесок на підтримку їх працевлаштування до спеціального фонду державного бюджету (кошти якого будуть цільово витрачатися).
Положення законопроекту також передбачають розширення категорії підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою від держави, наприклад, підприємства захищеного працевлаштування, які матимуть на меті не отримання прибутку, а забезпечення роботою осіб з важкими формами функціональних обмежень.
Ключові зміни планують внести зміни до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Так, новації передбачають: сфера працевлаштування особи з інвалідністю визначається в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю за дозвільним принципом. Реалізація особою з інвалідністю права на працю відбувається у всіх сферах та формах, за винятком тих, що прямо протипоказані особі з урахуванням її функціональних можливостей. Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов'язковою для виконання всіма суб'єктами, які мають право здійснювати заходи, передбачені програмою, а також роботодавцями, в яких працює чи проходить службу особа з інвалідністю. Особа з інвалідністю має право не повідомляти про факт інвалідності та зміст індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю. Але роботодавець звільняється від обов'язку виконувати індивідуальну програму реабілітації, якщо особа не повідомила про факт своєї інвалідності та/чи зміст індивідуальної програми реабілітації.
Новації передбачають, що відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою роботодавця, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли стан її здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує здоров'ю особи з інвалідністю та може зумовити його погіршення.
Відмовляючи в укладенні трудового договору особі з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний буде повідомити їй причини відмови у письмовій формі або у формі електронного документа.
Як HR-фахівцю отримувати актуальне законодавство й моніторити зміни? Вся інформація є у LIGA360:HR-менеджер. Замов рішення сьогодні на вигідних умовах.
