Відповідно до п. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Згідно з п. 167.1 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 - 167.5 ПКУ).
Таким чином, якщо розмір добових витрат на відрядження перевищує встановлені п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ норми, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і визначається у порядку, встановленому п. 164.5 ПКУ, тобто із застосуванням коефіцієнта.
Радимо ознайомитись також із матеріалом «Нова форма авансового звіту».
Джерело: роз'яснення ДПС із категорії 103.17 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).
Бухгалтер знає всі відповіді - з LIGA360. Спробуй інформаційно-аналітичну платформу для пошуку робочих відповідей, актуальних експертних матеріалів та законодавчих новацій. Спробуй всі переваги прямо зараз, замовивши тестовий доступ.
