Як ми вже розповідали, у владі розглядають шляхи для отримання додаткових надходжень до цьогорічного держбюджету. Йдеться, зокрема, про збільшення надходжень від військового та акцизних зборів та запровадження щомісячної сплати авансових внесків із ПДВ підприємствами, які торгують пальним. Ці ініціативи прокоментував глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами нардепа, якщо уряд вирішить зупинитися на мінімально необхідних 0,5% ВВП, то джерелами для такого збільшення будуть вже напрацьовані Мінфіном заходи - введення військового збору на певні операції - наприклад, купівлі/продажу автотранспортних засобів та ювелірних виробів. Йдеться і про авансові внески з податку на прибуток з автозаправних станцій - за прикладом того, що раніше зробили з «обмінниками». «Бо в країні досить багато АЗС, які працюють, «на папері» начебто не отримуючи прибутку. Зважаючи ж на маржинальність паливного бізнесу, насправді такого бути не може. Тому у впорядкуванні цього сегменту в Мінфіні бачать резерв. І я з ними погоджуюся. Також ідеться не тільки про податкові надходження, а і про неподаткові - як-от, залучення до бюджету частини чистого прибутку підконтрольних державі підприємств», - каже Гетманцев.
В цьому ж контексті обговорюють і впровадження військового збору для ФОПів. Політик нагадав, що фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку першої та другої груп, наразі не сплачують військовий збір з мінімальної зарплати. «Міністерство фінансів вважає, що така практика у війну неприйнятна. Концептуально з пропозицією Мінфіну про те, що військовий збір повинні сплачувати всі, складно сперечатися. Утім, ми уважно вивчимо всі його розрахунки, щоб зрозуміти, наскільки це допоможе поповнити бюджет і як позначиться на роботі малого підприємництва», - уточнив політик.
Додатковий ресурс для наповнення бюджету Гетманцев бачить у скасуванні деяких податкових пільг, при цьому оновлений Меморандум з МВФ встановив виконання цього завдання до кінця липня 2024 року. Для цього слід здійснити комплексний аудит пільг, які доволі щедро роздавали в усі часи: розібратися, щоб зрозуміти наскільки ті пільги, що залишилися, ефективні й справедливі, який дають загальний економічний ефект - чи навпаки не дають, а лише утворюють діри в бюджеті.
Зокрема, Д. Гетманцев переконаний, що треба скасовувати пільги підприємствам всеукраїнських організацій інвалідів, які досі отримують відшкодування з ПДВ, сплачуючи цей податок за нульовою ставкою. За його словами така пільга абсолютно невиправдана: «Бо по-суті вивільнений ресурс іде не на підтримку осіб з інвалідністю, а на фінансування кількох сімей, які монополізували цю сферу в Україні. Це - одна з небагатьох пільг, яка залишилася з попередніх скликань парламенту, яку ми ще не прибрали. Приберемо - отримаємо певний, такий необхідний державі, ресурс». Водночас політик визнав, що скасування залишків «фестивалю пільг» кардинально на надходження до бюджету не вплине.
Водночас політик наголосив, що пільги, які надали підприємствам оборонно-промислового комплексу, скасовувати зараз не можна. Ці преференції точно не будуть чіпати до кінця війни, а, може, і принаймні кілька років після війни також. До завершення війни точно не скасовують пільг для суб'єктів господарювання, які працюють на прикордонних і прифронтових територіях.
Більший потенціал політик бачить у детенізації. Йдеться про підакцизні ринки, зокрема тютюнових виробів, та про «перезавантаження» митниці.
Відчуйте силу інформації на вашому боці - з LIGA360 PRO. Експертна аналітика допоможе знайти правильний алгоритм дій для керівника, юриста, бухгалтера чи комплаєнс-офіцера. Замовте доступ за посиланням.
