Податківці, стверджували, що анульована банком сума боргу за кредитом є доходом фізичної особи та підлягає оподаткуванню в порядку, передбаченому абзацом «д» пп. 164.2.17 ПКУ.
В свою чергу, ВС взяв до уваги, що операція з прощення банком боргу за фінансовим кредитом в інвалюті, відбулося після 01.01.2015. Отже, на думку ВС виникли умови, що передбачені п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, а саме: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014. При цьому, ця норма поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015.
ВС вказав, що однією з преференцій, установлених у п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ є не віднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.
Курсова різниця обчислюється, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Таким чином, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
ВС зауважив, що положення п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ є спеціальними по відношенню до вимог абзацу «д» пп. 164.2.17 ПКУ, адже, в силу колізійного принципу, пріоритетною є норми акта, виданого пізніше.
Джерело: постанова ВС КАС від 11.07.2024 р. № 826/12628/18
Радимо також ознайомитися зі статтею «Особливості оподаткування прощення боргу банком».
Ознайомитись з чинними редакціями НПА, порівняти редакції та побачити заплановані зміни - можна у новій LIGA360. А ще оцінити весь масив пов'язаних документів: судової практики, аналітики тощо. Замовте презентацію LIGA360 для себе.
