Рівень підроблення банкнот гривні зріс – попередження НБУ

Рівень підроблення банкнот національної валюти за результатами 2024 року зазнав помірного зростання порівняно з надзвичайно низькими показниками 2022-2023 років та наблизився до значень 2021 року, що передував повномасштабному вторгненню. Водночас ситуація залишається контрольованою та не становить загрози для економіки країни, запевняє НБУ.

Так, за підсумками 2024 року на 1 млн справжніх банкнот гривні припадало близько 5,1 підроблених банкнот. Тоді як у 2021 році цей показник був вищим і становив близько 7,1 підроблених банкнот.

Найчастіше у 2024 році з обігу вилучалися банкноти двох номіналів:

• 500 грн (78% від загальної кількості вилучених підробок);

• 200 грн (18%).

Минулого року (як і у 2021-2023 роках) найбільше підробляли банкноти гривні старого зразка. Здебільшого підроблені банкноти національної валюти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян і касових працівників закладів торгівлі.

Вкрай низький рівень вилучення підроблених банкнот іноземної валюти, що спостерігався у 2022-2023 роках, за підсумками 2024 року також майже повернувся до рівня 2021 року.

Серед вилучених з обігу у 2024 році підроблених банкнот іноземної валюти переважали долари США - 93% від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти. На банкноти євро торік припадало лише 7% вилучених підроблених банкнот іноземної валюти.

Найчастіше зловмисники підробляли іноземні банкноти таких номіналів:

• 100 та 50 доларів США (90% та 9% від загальної кількості вилучених підроблених доларів США);

• 200, 100 та 50 євро (35%, 25% та 21% від загальної кількості вилучених підроблених євро відповідно).

Для уникнення випадків отримання підробок іноземної валюти Національний банк радить ніколи не здійснювати валютно-обмінні операції «на руках», через інтернет тощо. Для цього слід звертатися виключно до ліцензованих Національним банком пунктів обміну валюти банків або небанківських фінансових установ. Підробки не становлять загрози для банків та фінансових установ, а розраховані насамперед на неуважність та недостатність знань громадян.

У разі виникнення сумнівів щодо справжності та платіжності банкнот гривні й іноземної валюти громадяни можуть звертатися до банків, які передають ці банкноти для проведення досліджень Національному банку.

За результатами таких досліджень, що здійснюються безоплатно, клієнтам відшкодовують відповідну суму грошових знаків національної валюти, визнаних справжніми та платіжними. Банкноти іноземної валюти, визнані справжніми, незалежно від ступеня зношення чи пошкодження, повертаються ініціатору дослідження.

Підроблені банкноти вилучаються без відшкодування їхньої вартості. Про їхнє вилучення НБУ повідомляє правоохоронні органи, всі підроблені банкноти в установленому порядку передаються їх уповноваженим працівникам для проведення розслідувань.

Справжність банкноти гривні перевіряється в такі способи:

1) на дотик - перевіряється банкнотний папір і рельєфність окремих зображень із лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку;

2) проти світла візуально перевіряються:

- наявність водяних знаків;

- наявність наскрізного елемента (суміщене зображення);

- наявність повністю зануреної в товщу паперу захисної стрічки, на якій за допомогою збільшувального скла під час розглядання банкноти проти світла можна побачити в прямому та перевернутому вигляді зображення цифрового позначення номіналу, напису “ГРН” та зображення малого Державного Герба України (тризуба);

3) змінюючи кут нахилу банкноти, візуально перевіряються:

- зображення, виконані оптично-змінними фарбами, які змінюють колір під час розглядання банкноти під різними кутами зору;

- "віконна" (частково введена в товщу паперу) полімерна захисна стрічка відповідного кольору. Під час зміни кута нахилу банкнот спостерігається яскраво виражений кінетичний ефект зміни напрямку руху фонових зображень стрічки;

- латентне зображення цифрового позначення номіналу, видиме під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом.