Як оформити роботу за сумісництвом – Держпраці

В українському законодавстві робота за сумісництвом визначається як виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи (ч. 1 ст. 102-1 КЗпП). З наведеного слідує, що крім основного трудового договору, за своїм бажанням працівник може укласти додатковий.

Робота за сумісництвом може здійснюватися: на різних підприємствах (у такому випадку трудова книжка працівника зберігається за основним місцем роботи, це так зване «зовнішнє сумісництво») або на умовах «внутрішнього сумісництва», коли особа працює як основний працівник та як сумісник на одному й тому ж підприємстві, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. У другому випадку основною вважається посада з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими, пояснює Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Робота за сумісництвом повинна бути офіційно оформлена за допомогою трудового договору. Тривалість робочого часу працівника не повинна перевищувати норму 40 годин на тиждень. Тобто, за одним трудовим договором працівник може виконувати роботу не більше ніж на ставку. Не може вважатися сумісництвом робота працівника, який є фізичною особою-підприємцем та сплачує відповідні податки та збори, на підприємстві, установі, організації на умовах трудового договору.

Сумісник може працювати понад 4 години на день, навіть може працювати повний робочий час. Якщо штатний розпис передбачає 1 штатну одиницю, на підставі заяви працівника керівник, якщо згоден, наказом встановлює повний робочий день - 8 годин або більше. Кількість робочих місць за сумісництвом у працівника не обмежена, проте потрібно враховувати реальну можливість працівника виконувати таку роботу. Важливо: графіки роботи такого працівника не повинні збігатися за всіма місцями роботи.