У Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися слухання на тему «Розвиток законодавчого регулювання домашньої праці в Україні». Обговорили потенційні законодавчі ініціативи, спрямовані на удосконалення правового регулювання у цій сфері.
Як відомо, 24 серпня минулого року набрав чинності Закон №3680, який комплексно врегулював правовий статус домашніх працівників. Водночас, за інформацією Пенсійного фонду України, з моменту набуття ним чинності до державних органів надійшли відомості про офіційне працевлаштування лише 10 домашніх працівників. А за даними Держстатслужби, в державі нараховується близько 162 тисяч осіб, які надають побутові та персональні послуги в домогосподарствах.
Глава Комітету ВРУ Галина Третьякова звернула увагу, що у структурі робіт і послуг, що надаються через цифрові платформи, значне місце займають саме домашні послуги: няні, сантехнічні, електромонтажні, слюсарні роботи, збирання меблів, обслуговування систем кондиціювання, вентиляції, каналізації, дрібний домашній ремонт, прибирання тощо. Водночас, в Україні досі слабке регулювання як цієї форми зайнятості загалом, так і правового статусу працівників, які надають послуги через цифрові платформи.
Директор Департаменту праці Мінекономіки Олег Гнатюк акцентував увагу на Директиву (ЄС) 2024/2831 Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2024 року про покращення умов праці в роботі на платформі, яка запроваджує “презумпцію трудових відносин” у випадках, коли є ознаки контролю цифрової платформи (зокрема, онлайн-сервіси доставки, таксі, фріланс-платформи) над працівником - у такому разі особа вважається найманим працівником, а не фрілансером.
Директор громадської організації «Трудові ініціативи» Георгій Сандул зазначив, відсутній чіткий механізм, хто саме повинен сплачувати ПДФО у трудових відносинах з домашніми працівниками. Це питання залишається відкритим і потребує врегулювання.
Де читати про трудові зміни в умовах воєнного стану? У рішенні LIGA360:HR. Особливості дистанційної роботи, найму і звільнення працівників, бронювання й війського обліку та інші актуальні питання. Замовте LIGA360 - дізнавайтеся першими про найважливіше.
Під час виступу на комітетських слуханнях представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова звернула увагу, що механізм укладення трудових договорів з домашніми працівниками фактично не працює, хоча і передбачений законодавчо. Також актуальною проблемою, за її словами, є повна відсутність нормативного врегулювання платформної зайнятості, яка набуває дедалі більшого поширення в Україні. Онлайн-платформи, що виступають посередниками у наданні домашніх послуг (через сервіси прибирання, ремонту тощо), не несуть відповідальності за умови праці, оплату, соціальний захист або безпеку працівників, оскільки діяльність у такому форматі не врегульована чинним законодавством.
Керівник з урядових зв'язків у Східній Європі та Центральній Азії компанії Glovo Тарас Шевченко зазначив, що в Україні понад 350 тисяч фізичних осіб отримують дохід завдяки платформам, а з урахуванням суміжних сервісів ця цифра може сягати мільйона. Потенційні податкові надходження до бюджету лише від діяльності на платформах можуть становити до 10 мільярдів гривень на рік. Glovo підтримує ініціативу використання платформ як механізму для реалізації концепції регулювання домашньої праці, зокрема через спрощену реєстрацію та застосування зниженої ставки оподаткування (5%+5%).
Керівниця з публічної політики компанії Bolt в Україні Юлія Маліч підкреслила, що компанія підтримує ініціативу легітимізації домашньої праці, а також висловлює підтримку концепції самозайнятих осіб зі спрощеною системою оподаткування як оптимальної форми правового статусу виконавців, що дозволить зберегти гнучкість у роботі та забезпечити сплату податків. Компанія заявила про готовність взяти на себе функцію податкового агента та здійснювати адміністрування податкових зобов'язань за фізичних осіб, навіть у разі відсутності в останніх формалізованого статусу (наприклад, ФОП).
Підводячи підсумки, голова Комітету Галина Третьякова наголосила на тому, що головною метою законодавчого регулювання домашньої праці в Україні є забезпечення гідних умов праці та можливостей для отримання додаткового доходу через цифрові платформи, дистанційну роботу, нефіксований графік, аутсорсинг, аутстафінг і гіг-контракти. Така форма зайнятості має бути легальною, престижною та спрямованою на підвищення добробуту українських домогосподарств.
Спробуйте LIGA360 PRO - рішення нового покоління для пошуку й аналізу інформації. Знаходьте відповіді, консультації експертів та алгоритми дій для вашої сфери діяльності. Більше переваг за посиланням.
