Одним із ключових моментів є чітке розмежування використання української та іноземної мов при заповненні звітності. Свіжі роз'яснення контролюючих органів, про які йдеться у матеріалі "Чи годяться податківцям іншомовні документи? ", дозволяють бізнесу суттєво зекономити час та кошти на бюрократичних процедурах, проте вимагають чіткого дотримання технічних стандартів заповнення звітів.
Так, у загальному Звіті КІК назву та адресу компанії необхідно дублювати обома мовами у відповідних графах. Водночас у заголовній частині Додатка КІК назва та місцезнаходження іноземної компанії вказуються виключно англійською мовою - суворо так, як вони зазначені в офіційних реєстраційних документах або контрактах. Такий підхід дозволяє уникнути помилок при ідентифікації активів у міжнародному правовому полі.
Найважливішим полегшенням для контролюючих осіб є підтвердження офіційної відсутності вимоги щодо обов'язкового апостилювання, нотаріального засвідчення або перекладу на українську мову фінансової звітності КІК. Якщо звітність складена англійською або іншою іноземною мовою, її можна подавати в оригіналі. Для бізнесу це означає суттєве зниження адміністративних витрат та пришвидшення процесу підготовки документів для податкової служби,.
Натомість регулятор акцентує на обов'язковому дотриманні вітчизняних стандартів засвідчення копій. Для того, щоб іноземна звітність була прийнята, підписант має проставити відмітку «згідно з оригіналом», вказати свою посаду, підпис, власне ім'я та дату на останньому аркуші документа. Важливо, що для підтвердження достовірності всієї поданої інформації тепер достатньо накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що робить процедуру звітування максимально адаптованою до цифрових вимог сучасного світу.
Ці питання є важливими у межах євроінтеграційних процесів, де використання іноземної мови в податковій документації стає звичною практикою. Для юридичних та фізичних осіб це означає перехід до більш прозорої та менш забюрократизованої системи звітування. Проте бізнесу варто бути уважним до технічних деталей: будь-яка неточність у мові, заповнення конкретних граф або неправильне місце проставлення відмітки про завірення копії може стати підставою для додаткових питань з боку контролерів.
