Законодавець у ст. 56 ПКУ заклав фундаментальне право платника податків на захист своїх інтересів без звернення до суду на першому етапі конфлікту. Якщо суб'єкт господарювання вбачає, що контролюючий орган припустився помилки при визначенні грошового зобов'язання, порушив норми законодавства або діяв поза межами своїх повноважень, він ініціює процедуру перегляду такого рішення органом вищого рівня.
Адміністративний шлях оскарження часто є більш оперативним, ніж судовий, проте він вимагає від платника бездоганної дисципліни у підготовці документів. Згідно з п. 56.3 ПКУ, скарга може супроводжуватися розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати для підтвердження своєї позиції. Саме тут виникає питання якості цих доказів: будь-яка копія первинного документа стає юридично значущою лише після її правильного засвідчення.
Головним наслідком недбалого ставлення до цих формальностей є ускладнення розгляду скарги. Щоб мінімізувати ризики відхилення скарги через формальні недоліки, радимо прочитати експрес-аналіз: «Адміністративне оскарження рішень ДПС: правила оформлення доказів та засвідчення копій».
Свіжа аналітика та практичні кейси - завжди під рукою. Замов презентацію LIGA360 прямо зараз.
