Для українських компаній, які активно співпрацюють із європейськими партнерами, перехід на цифровий документообіг є логічним кроком для прискорення бізнес-процесів. Проте використання іноземних цифрових підписів у зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД) тривалий час викликало занепокоєння у бухгалтерів через суворі вимоги податкового законодавства до оформлення первинних документів.
Чи може європейський контрагент підписувати акти наданих послуг КЕП, який виданий європейським надавачем, а українська компанія зі свого боку накладати удосконалений електронний підпис на кваліфікованому сертифікаті від вітчизняного КНЕДП, читайте у матеріалі «Електронний підпис ЄС у ЗЕД: правила визнання документів».
Згідно з ПКУ, компаніям суворо заборонено формувати показники декларацій на підставі даних, які не підтверджені первинними документами. Будь-яка помилка у визнанні юридичної сили електронного підпису іноземного контрагента може призвести до того, що податківці під час перевірки визнають документ недійсним. А це автоматично загрожує зняттям витрат та донарахуванням податку на прибуток.
Ситуація ускладнюється тим, що повноцінної двосторонньої угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС наразі немає. Проте українське законодавство має тимчасові експериментальні норми, які дозволяють за певних умов прирівнювати статус європейських надавачів до вітчизняних.
Отримуй актуальну експертну аналітику, слідкуй за законодавчими змінами разом з LIGA360. Замов презентацію платформи вже сьогодні.
Зверніть увагу на публікації:
