Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив важливу постанову від 30 вересня 2026 року, яка стосується правомірності дій банків щодо встановлення клієнтам-ФОП неприйнятно високого рівня ризику, відмови від підтримання ділових відносин та розірвання договорів банківського обслуговування.
Щоб дізнатися про межі повноважень банківських установ під час застосування ними ризик-орієнтованого підходу в межах законодавства про фінансовий моніторинг, читайте коментар «Сплата податків і первинні документи не захистять від блокування рахунків - Верховний Суд щодо фінмоніторингу».
У цій справі підприємець намагалася оскаржити рішення банку про одностороннє закриття її рахунків. Позивач наполягала на тому, що надала всі первинні документи, договори, видаткові накладні, податкові декларації та докази сплати податків, які, на її думку, повністю підтверджували реальність господарської діяльності та легальність походження коштів.
Ключова інтрига судового розгляду розгорталася навколо того, чи вважаються наявність первинних документів, сплата податків та відсутність попереднього витребування банком додаткових пояснень достатнім імунітетом проти застосування заходів фінмоніторингу.
Верховний Суд дав остаточну оцінку тому, як саме слід оцінювати ризик-індикатори - окремо чи в сукупності з масштабними відхиленнями фактичних оборотів від заявлених, транзитним характером платежів і наявністю відповідного логістичного та кадрового забезпечення бізнесу. Результати цього судового розгляду є критично важливими для формування подальшої касової політики підприємств та правил комунікації з обслуговуючими банками.
Детально ознайомитися з повним текстом судової практики та відстежувати правові позиції щодо фінансового моніторингу можна за допомогою інформаційно-аналітичної системи LIGA360.
Відповіді на реальні ситуації, які виникають у щоденній роботі бухгалтера. Замов презентацію LIGA360 і переконайся, що облік може бути простішим.
