Здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах воєнного стану вимагає від бізнесу суворого дотримання встановлених граничних строків розрахунків та правил валютного нагляду. Податкові органи активізували перевірки дотримання валютного законодавства, що створює додаткові операційні навантаження для підприємств та фізичних осіб - підприємців. Для мінімізації фінансових втрат від штрафних санкцій платникам податків варто детально ознайомитися з актуальною позицією контролюючих органів. ДПС нагадала про вимоги валютного нагляду під час воєнного стану у 2026 році. Для українських компаній, які працюють з іноземними контрагентами, важливо контролювати строки розрахунків, адже їх порушення може призвести до фінансових санкцій. Детальний аналіз та коментарі фахівців щодо виконання валютних вимог доступні в публікаціях LIGA360: «Валютний нагляд», «Розрахунки за експортно-імпортними операціями» та «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД».
Бажаєте контролювати законодавчі зміни з "гарячих тем"? Спробуйте нову LIGA360!
Загальні строки розрахунків та винятки
Головний акцент у роз'ясненні ДПС зроблено на обов'язковості дотримання граничних строків надходження валютної виручки та постачання товарів за імпортними контрактами. Податківці нагадують, що порушення цих строків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення. Для бухгалтерів та суб'єктів ВЕД це означає необхідність посилення щоденного контролю за закриттям валютних фактів та документальним підтвердженням виконання зобов'язань.
За інформацією ДПС, загальний граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів. Водночас для окремих товарних операцій діють спеціальні строки. Зокрема, для експорту зернових та олійних культур, здійсненого з 1 липня 2026 року, передбачено 150 календарних днів.
Граничні строки не застосовуються до експортно-імпортних операцій із товарами, сума яких менша за 400 тис. грн. Також вони не поширюються на експорт послуг і робіт, крім транспортних послуг та/або робіт, а також на операції з передання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав.
Для бухгалтерів це означає необхідність перевіряти не лише дату укладення договору та суму операції, а й вид товару або послуги. Від правильної класифікації операції залежить, чи потрібно контролювати граничний строк розрахунків.
Взаємозалік не замінює надходження валютної виручки
Крім того, роз'яснення торкається питань завершення валютного нагляду при зарахуванні зустрічних однорідних вимог. Податківці зауважують, що під час дії воєнного стану застосування цього механізму має певні обмеження, тому бухгалтерам необхідно обережно підходити до підписання угод про зарахування взаємних вимог у сфері ВЕД.
Отже, якщо українська компанія експортує товари, сам факт взаємозаліку з іноземним контрагентом не замінює фактичного надходження виручки. Кошти мають надійти з-за кордону на рахунок української компанії в іноземній валюті.
Це правило важливо враховувати під час погодження умов договорів, планування платежів і звіряння розрахунків із контрагентами. Бухгалтеру варто контролювати фактичне надходження коштів, а не обмежуватися актами звіряння чи документами про взаємозалік.
Якщо Ви ще не наш клієнт - почніть свою роботу з LIGA360 вже сьогодні - Ligazakon.net.
Яка відповідальність за порушення строків
Як повідомляє ДПС, за порушення граничних строків розрахунків, підтверджене документальною перевіркою, суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності нараховують пеню в розмірі 0,3 % за кожен день прострочення. Її розраховують від суми неотриманої виручки або вартості недопоставленого товару.
Водночас загальний розмір пені не може перевищувати суму неодержаних коштів або вартість товарів на перший день порушення граничного строку.
Позапланові документальні перевірки з питань дотримання валютного законодавства ДПС організовує на підставі інформації Національного банку про порушення строків розрахунків. Такі відомості надходять до податкової служби щомісяця.
Тому підприємствам доцільно вести контроль строків за кожною відповідною зовнішньоекономічною операцією, своєчасно з'ясовувати причини затримок платежів і зберігати документи, що підтверджують виконання договірних зобов'язань.
Читайте також:
