Мінекономрозвитку розробило законопроект про внесення змін до п. 138.7 НКУ, яким передбачено, що платник податків самостійно визначає допустимі норми технічно неминучого браку на підставі технологічного документу, в якому визначені технологія виробництва, об'єми виконання робіт, засоби виробництва, а також розмір матеріальних витрат. Допустимі норми технічно неминучого браку затверджуються наказом по підприємству з обгрунтуванням їх розмірів.
Нагадаємо, що витрати на виправлення технічно неминучого браку, у разі реалізації такої продукції, включаються у витрати. Це правило діє як виняток із заборони на включення у витрати фактичної вартості остаточно забракованої продукції.
Згідно з діючим п. 138.7 НКУ допустимі норми технічно неминучого браку, які платник самостійно визначає в наказі по підприємству, діють до встановлення таких норм центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері.
Тобто проектом пропонується відмінити правило, згідно з яким норми технологічно неминучого браку, витрати на виправлення якого включаються у витрати, встановлюються відповідним органом виконавчої влади.
Автори проекту відмітили, що кожна з галузей економіки робить великий і постійно оновлюваний асортимент продукції, що робить неможливим встановлення таких норм центральними органами виконавчої влади, які самі неодноразово висловлювалася на користь зняття з них таких повноважень, щоб не втручатися в господарську діяльність підприємств, оскільки це суперечить ст. 25 ХКУ (проект від 20.06.2012 р.).
