Минсоцполитики нагадало, що згідно ст. 40 КЗоТ не допускається звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (окрім звільнення по п. 5 цієї статті).
Але це обмеження торкається тільки звільнення за ініціативою власника.
Тобто чинним законодавством не заборонено звільнення працівника за власним бажанням в період тимчасової непрацездатності (ст. 38 КЗоТ).
Звільнення працівника (хворого в період роботи) за власним бажанням не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності. Право на матеріальне забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи і день звільнення.
Посібник з тимчасової непрацездатності виплачується незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.
Обов'язок подавати в держслужбу зайнятості списки фактично вивільнених працівників не пізніше 10 днів після звільнення торкається тільки звільнення в порядку вивільнення працівників по ч. 1 ст. 40 КЗоТ (лист від 27.04.2012 р. № 70/06/186-12).