Минсоцполитики відмітило, що на безперервно діючих підприємствах або в окремих структурних підрозділах при необхідності допускається за узгодженням з профспілковим комітетом введення підсумовуваного обліку робочого часу з тим, щоб тривалість за обліковий період не перевищувала нормального числа робочого годинника.
Обліковий період встановлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, годинник відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися впродовж облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.
Загального нормативно-правового акту, який би надавав право встановлювати тривалість зміни 24 або 12 годин, нині немає.
Виходячи з виробничих потреб працедавець за узгодженням з профспілкою або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи впродовж дня по підсумовуваному обліку робочого часу до 12 годин робочого часу в зміну.
На запит Минтруда Інститут медицини праці в листі від 27.05.2003 р. № 11/392 відмітив, що графіки з 12-годинними змінами можуть бути привабливими як для працівників, так і для працедавців з тієї причини, що при їх використанні значно більше часу відводиться на відпочинок між змінами по порівнянню, наприклад, з 8-годинними графіками. Проте встановлення подовженої тривалості робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значної напруги організму і, як наслідок, до швидкого розвитку стомлення. Тому довша зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров'я працівників. Особливо це стосується тих випадків, коли графік передбачає роботу як в денні, так і в нічні зміни.
Крім того, максимальна тривалість щоденної роботи при підсумовуваному обліку робочого часу не повинна перевищувати 12 годин.
Режим роботи, тривалість робочого часу (зміни) і часу відпочинку встановлюються працедавцем в правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством і Галузевою угодою (лист від 29.08.2012 р. № 317/13/116-12).
