ВАСУ відмітив, що чинне законодавство розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від грошових коштів, і арешту засобів платника податків.
Арешт:
- майна накладається за рішенням керівника податкового органу, обгрунтованість якого впродовж 96 годин має бути перевірена судом;
- засобів на рахунках здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення податкового органу до суду. Ніякого рішення податковий орган у такому разі не приймає.
Припиняється арешт:
- майна або у зв'язку з відсутністю впродовж 96 годин рішення суду про підтвердження обгрунтованості такого арешту, або на підставі рішення податкового органу, пов'язаного з виникненням підстав для припинення арешту;
- засобів на рахунках за рішенням того ж органу, який наклав відповідний арешт, тобто за рішенням суду. Рішення податковий орган у такому разі не приймає.
При цьому основи для застосування арешту як майна, так і засобів на рахунках, є універсальними і визначені п. 94.2 НКУ. Податковий орган, який вирішив застосувати арешт як майна платника, так і його засобів на рахунках, подає до суду позовну заяву в день ухвалення рішення про застосування арешту майна.
В той же час, НКУ передбачені також інші випадки накладення арешту на засоби на рахунках. Відповідно до пп. 20.1.17 НКУ податкові органи мають право звертатися до суду про накладення арешту на грошові кошти і інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, у разі, якщо у платника податків, що має податковий борг, відсутнє майно або його балансова вартість менше суми податкового боргу, або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Факт недостатності майна має бути встановлений по стану не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше чим через 60 календарних днів з моменту напряму податкової вимоги. За таких умов позов податкового органу підлягає задоволенню.
При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу на момент прийняття судом рішення про застосування арешту.
Застосування арешту засобів на рахунках на підставі пп. 20.1.17 НКУ:
- не вимагає дотримання підстав, визначених п. 94.2 НКУ;
- не може застосовуватися до іншого майна, відмінного від засобів на рахунках;
- може відбуватися не лише в день ухвалення рішення про накладення арешту на майно.
Крім того, НКУ використовуються два поняття, що означають арешт засобів на рахунках, - власне арешт засобів, а також припинення витратних операцій на рахунках.
Накладення арешту на грошові кошти на рахунках є необхідною умовою для припинення витратних операцій на таких рахунках в усіх випадках, окрім витікаючих з норм Закону про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Зупинити витратні операції на підставах, передбачених НКУ, можна не інакше, ніж шляхом накладення арешту на засоби, що знаходяться на рахунках (лист від 29.04.2013 р. № 642/12/13-13).
