ФCC по ВУТ відмітив, що якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з відповідних поважних причин або якщо страховий випадок настав в перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат і оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок засобів працедавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.
У такому разі середня заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44), а за один робочий день (година) - на середньомісячну кількість робочих днів (годинника), встановлену на підприємстві (у структурному підрозділі або по індивідуальному графіку роботи).
Отже, для розрахунку среднедневной заробітної плати при визначенні розміру посібника з тимчасової непрацездатності в згаданих випадках необхідно місячну тарифну ставку (посадовий оклад) розділити на середньомісячну кількість робочих днів (годинника), встановлену на підприємстві. В цьому випадку середньомісячна кількість робочих днів (годинника) визначає шляхом ділення балансу робочого часу підприємства за календарний рік, в якому настав страховий випадок, на дванадцять місяців (лист від 23.05.2013 р. № 04-29-1326).
