В середу, 24 липня 2013 року, пройшов передфінальний день БУМ-МАРАФОНА.
Якщо ви хочете поставити питання, але не є користувачем Буму, поспішите - залишився усього лише один день роботи марафону. Викачуйте БУМ прямо зараз на boom.ligazakon.ua.
Найцікавіші питання і відповіді четвертого дня :
Тема "Як ви яхту назвете…"
Питання: Підкажіть процедуру дій при реорганізації підприємства шляхом перетворення.
Спасибі.
Відповідає Олександр Ефимов, Керівний партнер ЮФ "Ефимов і Партнери", адвокат, аудитор, до. ю. н.
Процедура перетворення юридичної особини є загальною для процедури її реорганізації. Вона викладена в ст. 106 - 107 та ст. 108 Цивільного кодексу України. Відповідно до цих норм перетворення юридичної особини здійснюються за рішенням її учасників або органу юридичної особини, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Відповідно до ст. 107 ЦКУ кредитор може вимагати від юридичної особини, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення рядок для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особини складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особини, що припиняється, щодо всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оскаржуються сторонами. Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особини або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Підписані головою та членами комісії з припинення юридичної особини та затверджені учасниками юридичної особини або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особини, примірники передавального акту передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особини, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особини - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.
Слід мати на увазі, що у процедурі перетворення не передбачено проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до пп. 78.1.7 ПКУ позапланова перевірка проводитися, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особини (крім перетворення).
Тема "В ритмі МСФО"
Питання: чи Можна приводити суму сплачених авансових внесків по податку на прибуток в рядку дебіторської заборгованості звіту про фінансовий стан за перше півріччя 2013 року?
Відповідає Олена Харламова, віце-президент ФПБАУ, директор АФ "Агентство по МСФО", АССА DipIFR, CAP, сертифікований аудитор
Пунктом 2.28 Методичних рекомендацій по заповненню форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 4334 (далі - Методрекомендации № 433), в статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками по виданих авансах" (рядок 1130 Балансу (Звіту про фінансовий стан)) передбачено віддзеркалення сум авансів, наданих іншим підприємствам, а також сум авансового внеску по податку на прибуток у випадках, передбачених законодавством. Передусім, слід зазначити, що вказані Методрекомендации № 433 можуть застосовувати підприємства, організації і інших юридичних осіб усіх форм власності (окрім банків, бюджетних установ і підприємств, згідно із законодавством використовуючих МСФО). Отже, укладачі МСФО-звітності самостійно повинні вирішити питання віддзеркалення авансових внесків по податку на прибуток у фінансовій звітності.
Затверджена Мінфіном форма Балансу (Звіту про фінансовий стан) містить рядок 1136, в якій повинна відбиватися дебіторська заборгованість по податку на прибуток (див. додаток 1 до НП(С) БУ 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"). І згадані Методрекомендации № 433, зокрема їх п. 2.29, в статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" пропонують показувати дебіторську заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплату по податках, зборах і інших платежах до бюджету, окремо приводячи дебіторську заборгованість по податку на прибуток.
Але з точки зору вимог МСФО ні рядок 1130, ні рядок 1136 не підходять для віддзеркалення щомісячних авансових внесків по податку на прибуток.
Якщо наслідувати логіку МСБУ 1 "Представлення фінансової звітності", дійсно, окремим рядком відбиваються активи по поточному податку на прибуток (див. пп. "й" § 54 і § 71 МСБУ 1). Але чи являється щомісячний авансовий внесок по податку на прибуток поточним податком на прибуток?
Ні, не являється. Оскільки поточний податок на прибуток - це сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) відносно прибутку (податкового збитку) оподаткування за період (§ 5 МСБУ 12 "Податків на прибуток"). А згадані авансові внески не мають безпосереднього відношення до поточного періоду, оскільки визначаються на підставі ретроспективних даних, т. е. цих минулих періодів. Тому виділяти в окремий рядок авансові внески по податку на прибуток немає необхідності.
В той же час щомісячні авансові внески по податку на прибуток назвати дебіторською заборгованістю також можна з великою натяжкою, якщо взагалі можливо. Це пояснюється тим, що дебіторська заборгованість - це фінансовий інструмент. У свою чергу, фінансовий інструмент - це договір, в результаті якого виникає фінансовий актив у одного підприємства і фінансове зобов'язання або пайовий інструмент, - у іншого (§ 11 МСБУ 32 "Фінансові інструменти: представлення"). Розрахунки з бюджетом, у тому числі і по податку на прибуток, не мають подібного договору і не відповідають наведеному вище визначенню. Отже, авансовий платіж по податку на прибуток не є дебіторською заборгованістю.
Аванси і переплата по податках, по суті, відносяться до витрат, які тимчасово враховані на балансі до моменту здійснення господарської операції. А господарською операцією в даному випадку буде нарахування витрат по податку на прибуток у кінці року. Донині вони можуть бути класифіковані як "витрати, сплачені авансом"…
Тема "І один "в полі воїн""!
Питання: чи Можу я як бухгалтер укласти договір з юрособою на надання бухуслуг без реєстрації підприємцем? Чи треба ставати на облік в податковій як самозанятое особа в даному випадку? Які податки необхідно платити з винагороди? Хто платить податки в даному випадку: я або замовник? Спасибі.
Відповідає Діана Антохина, адвокат, партнер "ЮК ЭЙДИКОМ"
На податковий облік Ви повинні статі в разі здійснення державної реєстрації фізичної особини - підприємця / самозайнятої особині. У цьому випадку Ви самостійно здійснюватимете обчислення та сплату податків та інших обов'язкових платежів поклад від обраної системи оподаткування.
Інший варіант оформлення відносин з юридичною особою: укладення між Вами (фізичною особою, без здійснення державної реєстрації як фізична особа - підприємець / самозайнята особа) та юридичною особою цивільно- правового договору. У такому разі юридична особа є податковим агентом і самостійно здійснюватиме нарахування, утримання та сплату податку з Вашого доходу.
Податковим агентом з доходів фізичних осіб справляється податок у розмірі 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) за цивільно- правовими договорами, 17 відсотків, якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (п. 167 ПК України).
Окрім того, податковий агент, який використовує працю фізичних осіб за цивільно- правовими договорами, є платником єдиного соціального внеску, ставки та порядок сплати якого регулюється ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Але тут слід враховувати, що для цивільно- правового договору (підряд/послуги), укладеного з фізичними особами, важливим є наявність визначеного кінцевого результату, відсутність системності надання послуг та інших ознак виконання функціональних обов' язків працівника за трудовим договором. У іншому випадку при визначених обставинах (наприклад, надання бухгалтерських послуг щомісяця на постійній основі без конкретно обумовленого результату за однакову щомісячну торбу винагороди) такий договір містить ознаки трудового та може бути визнаним трудовим (пп. 14.1.195, 14.1.222 ПК України).
Проте це можливо лише за взаємною згодою сторін або в судновому порядку, чим досить часто користуються саме фізичні особини (виконавці за цивільно- правовими договорами), відстоюючи свої права, надані їм трудовим законодавством, яку на них не поширюється при укладенні цивільно- правового договору.
А замовник за цивільно- правовим договором в такому разі визнається роботодавцем і неце обов'язки зі сплати працівнику заробітної плати (відповідно до вимог законодавства про оплату праці), а також нарахування, утримання та сплати податку на доходь фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд сплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
У фінальний день літнього БУМ-МАРАФОНА, 25 липня, експерти Буму відповідатимуть на питання користувачів у рамках тих, що наслідують ті:
1. Прибутки, витрати і фінансові результати.
Питання по обліку прибутків, витрат і фінансових результатів.
2. І про політику, але обліковою.
Питання по організації обліку.
3. Щит і меч.
Питання про права у рамках будь-яких перевірок контролюючих органів.
Нагадуємо, поставити питання у БУМ-МАРАФОН може кожен бухгалтер безкоштовно у рамках прем'єрного показу. Щоб поставити питання, необхідно зайти в КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛ і залишити питання по темі, що цікавить.
Теми 24 липня притягнули у БУМ-МАРАФОН 843 бухгалтери. На питання користувачів відповідали 13 експертів Буму. У темах вже розміщено 50 відповідей, і робота експертів триває.
З моменту старту у БУМ-МАРАФОН залучені 14 500 бухгалтерів і поставлено понад 700 питань.
Повний список відповідей за перші три дні МАРАФОНУ, а також інформацію по усіх темах і спікерах-експертах читайте в КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛІ Буму.
