Фахівці Держслужби зайнятості нагадали, як визначити розмір вихідної допомоги.
Вони зазначили, що розмір вихідної допомоги розділяють залежно від підстави звільнення:
1) не менше середнього місячного заробітку у разі:
- припинення трудового договору, у разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП);
- змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП);
- виявленої невідповідності працівника займаній посаді (п. 2 ст. 40 КЗпП);
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП);
2) у розмірі 2-х мінзарплат:
- у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП);
3) не менше 3-місячного середнього заробітку:
- у разі припинення трудового договору внаслідок порушення власником законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. ст. 38 і 39 КЗпП);
4) не менше 4-місячного середнього заробітку:
- у разі звільнення на підставі змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату (п. 1 ст. 40 КЗпП) працівника, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до I категорії (ст. 20 Закону № 796);
5) не менше 6-місячного середнього заробітку:
- у разі припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП).
Джерело: веб-сайт Державної служби зайнятості.
|
Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та інших документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
