Головні новини минулого тижня (20.08 - 26.08)

БЮДЖЕТНІ РАХУНКИ

З 11 вересня податки сплачуємо винятково на нові бюджетні рахунки

Починаючи з 02.07.2018 функціонують нові рахунки для сплати податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО - 899998). На це вкотре звертає увагу Державна казначейська служба України.

З метою запобігання втрат бюджету Казначейством установлено перехідний період функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів, протягом якого лишилися активними для зарахування податків, зборів, платежів, зокрема, рахунки, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві та діятимуть до 11.09.2018 (старі рахунки).

Граничний строк перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів закінчується 10.09.2018.

З 11.09.2018 кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не зараховуватимуться до бюджетів, а повертатимуться платникам як нез'ясовані надходження.

Реквізити нових рахунків для сплати податків можна переглянути за посиланням.

Для того аби отримати кошти на виплату зарплати чи перерахувати їх на зарплатні рахунки працівників, необхідно подати до банку платіжні доручення на сплату податків і зборів із зарплати, тобто ПДФО, військового збору та ЄСВ. Для цього в газеті "Інтерактивна бухгалтерія" маємо матеріал "Як заповнювати платіжне доручення на сплату податків із зарплати".

ЄСВ

Як у звіті з ЄСВ указувати кількість застрахованих осіб?

Показник "Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)" зазначається в основних реквізитах заголовної частини таблиці 1 додатка 4 (Звіт із ЄСВ). Він включає осіб, за яких подаються вiдомостi до системи персонiфiкованого облiку.

Так, у таблиці 6 додатка 4 (Звіт із ЄСВ) персоніфіковано по кожному працівникові відображається сума нарахованої зарплати, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за ЦПД, допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами.

На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4, якщо, зокрема, протягом одного звітного періоду застрахованій особі нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність і перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та нарахування сум зарплати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.

Проте працівнику чи іншій фізичній особі у зв'язку з відпусткою без збереження зарплати, перебуванням повний місяць на лікарняному, який буде оплачено в наступному місяці, чи відсутністю доходу, оскільки відпускні були нараховані в попередньому місяці, у таблиці 6 додатка 4 зазначаються тільки кількість днів відповідно до показника "Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)" таблиці 1 додатка 4 такі особи не включаються.

Роз'яснення з підкатегорії 301.06.01 системи "ЗІР".

Як у таблиці 1 Звіту з ЄСВ указувати кількість осіб, які виконували роботи за ЦПД?

Уже з 1 вересня розпочнеться звітна пора для подання оновленої форми звітності з ЄСВ.

Тож, платникам ЄСВ буде корисним дізнатися відповідь на запитання: яким чином визначається показник "Кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру" таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ, якщо договір укладено в одному місяці, а виплата винагороди відбудеться в іншому?

Під час визначення показника "Кількість осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового характеру" таблиці 1 додатка 4 Звіту з ЄСВ ураховуються особи, які уклали договори цивільно-правового характеру, починаючи з місяця укладення договору.

Своєю чергою, цей показник заповнюється в усіх звітних місяцях, протягом дії договору цивільно-правового характеру, незважаючи на те, у якому місяці відбувається виплата винагороди за таким договором.

До якого числа ФОПи мають сплатити ЄСВ?

ФОПи - платники єдиного податку зобов'язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Фахівці ГУ ДФС у Чернівецькій області зазначили, що граничний строк сплати ЄСВ за себе ФОПи, які застосовують спрощену систему оподаткування, - 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

Про формування та заповнення Форми № Д4 (звіту з ЄСВ) читайте в матеріалі "Оновлено порядок подання звітності з ЄСВ" газети "Інтерактивна бухгалтерія".

ОПЛАТА ПРАЦІ ТА ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Банки інформують клієнтів про зміну номерів карткових рахунків

Банки ближче до закінчення 2018 року почали масово повідомляти клієнтів про зміну номерів карткових рахунків відповідно до вимог законодавства.

Адже, як передбачає п. 5 постанови Правління НБУ від 11.09.2017 р. № 89, банки України повинні забезпечити до 1 січня 2019 року поступовий перехід на здійснення операцій із використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків:

· 2600 АП "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання";

· 2620 АП "Кошти на вимогу фізичних осіб";

· 2650 АП "Кошти на вимогу небанківських фінансових установ".

Проте банки заспокоюють клієнтів, що зміна номерів карткових рахунків жодним чином не вплине на умови та режим їх обслуговування. Карткові рахунки продовжуватимуться обслуговуватися на умовах договору, що був укладений між клієнтом і банком. Активними лишаться всі сервіси та послуги, що надаються в межах договору, у т.ч. діючі платіжні картки.

Надалі для проведення операцій за картковим рахунком необхідно використовувати новий актуальний номер карткового рахунка.

Тож, клієнтам не варто хвилюватися, у разі якщо вони отримали СМС від свого обслуговуючого банку про зміну їх номерів карткових рахунків.

Усі дії з переведення клієнтів на нові номери карткових рахунків здійснює банк, а клієнт при цьому участі не бере.

Водночас необхідно пам'ятати, що не зайвим буде перевірити й знати нові номери карткових рахунків під час отримання переказів і зарахування виплат, а також при обслуговуванні зарплатних проектів.

До того ж із додатковими запитаннями щодо зміни номерів карткових рахунків краще звернутися до вашого обслуговуючого банку.

Куди сплачувати ПДФО із зарплати працівників, які мають роз'їзний характер праці?

У разі якщо юридична особа створює не вповноважений сплачувати ПДФО підрозділ, то податок, утриманий із заробітної плати працівників такого підрозділу, має перераховувати юридична особа до місцевого бюджету за місцезнаходженням відповідного підрозділу.

Водночас ПДФО із заробітної плати працівників, постійним місцем роботи яких за трудовим договором є головне підприємство та які мають роз'їзний (пересувний) характер праці, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням основного підприємства.

Відповідні роз'яснення надали фахівці ДФС в ІПК від 15.08.2018 р. № 3545/6/99-99-15-01-15/ІПК.

Для того аби відкрити карткові рахунки працівникам, підприємство через свого представника подає до банку пакет документів, про який розповідалося у матеріалі "Зарплатний проект: готуємо документи й проводимо виплати працівникам" газети "Інтерактивна бухгалтерія".

ПДВ

В Електронному кабінеті працює автозаповнення рядків декларації з ПДВ

Для автозаповнення рядків податкової декларації з ПДВ і додатків Д1, Д5, Д6 необхідно в приватній частині Електронного кабінету під час створення документа звітності проставити позначку "заповнити на основі даних ДФС". Після чого на підставі відомостей, унесених до ЄРПН, заповнюються дані рядків податкової декларації з ПДВ і відповідних таблиць:

· Таблиця 1 додатка Д1 "Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу";

· Таблиця 2 додатка Д1 "Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу";

· Таблиця 1 р. І додатка Д5 "Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України";

· Таблиця 1 р. ІІ додатка Д5 "Операції придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%";

· Таблиця 1 додатка Д6 "Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))".

Поки що вказаний сервіс працює в тестовому режимі.

Крім того, розділ "СЕА ПДВ" доповнено новим сервісом "Інформація про суму перевищення". За допомогою цього сервісу платникам надано можливість перегляду інформації про дані розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ і ЄРПН.

365 днів минуло, а розблокувальні документи не подані: чи будуть штрафи?

Реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призупинено. Утім протягом 365 днів платник ПДВ так і не подав пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідно, комісіями контролюючих органів приймається рішення про відмову в реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Цікаво: чи застосовуються штрафні санкції за нереєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН?

На це запитання податківці надають ствердну відповідь: якщо контролюючим органом зі спливом 365 днів за результатами проведеної перевірки виявлено факт здійсненої операції без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, до платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120¹.2 ПКУ.

Таке роз'яснення опубліковано в підкатегорії 101.27 системи "ЗІР".

Не отримали ПН від постачальника: чи коригувати фінрезультат під час списання ПДВ у витрати?

Зі спливом граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН сума ПДВ, що міститься в такій податковій накладній, списується у витрати - Дт субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" Кт субрахунку 644 "Податковий кредит" (аналітичний рахунок "Податковий кредит непідтверджений").

Своєю чергою, платників податку на прибуток цікавить: чи не потрібно коригувати фінрезультат до оподаткування на суму таких витрат?

Як відомо, об'єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Утім положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми ПДВ, по яких не отримані податкові накладні від постачальників.

Отже, витрати на суму ПДВ, за якими не отримані податкові накладні від постачальників, будуть ураховані під час обчислення об'єкта оподаткування при формуванні фінансового результату до оподаткування за правилами бухобліку.

Див. ІПК ДФСУ від 16.08.2018 р. № 3558/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Один орендар уступив право вимоги іншому: які ПДВ-наслідки будуть в орендодавця

Орендодавцем було укладено договір оренди приміщень з Орендарем-1, відповідно до якого Орендар-1 здійснив попередню оплату за послуги з оренди. Після розірвання договору оренди з Орендарем-1 було укладено договір оренди з Орендарем-2, водночас передоплата за оренду не була повернена Орендарю-1. Надалі між Орендарем-1 й Орендарем-2 було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким послуги в рахунок сплаченої Орендарем-1 попередньої оплати надаватимуться Орендодавцем Орендарю-2.

Які ж будуть ПДВ-наслідки таких операцій?

Стосовно цього податківці зауважили:

· у Орендодавця під час отримання попередньої оплати від Орендаря-1 (перша подія) виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань із ПДВ, на суму яких Орендодавець зобов'язаний скласти й зареєструвати в ЄРПН податкову накладну;

· під час здійснення операцій з відступлення права вимоги не виникає жодної з обставин, перелічених у п. 192.1 ПКУ (зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг). Отже, відсутні підстави для складання постачальником послуг (Орендодавцем) розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату настання першої події операції (отримання авансу від Орендаря-1);

· надання Орендодавцем послуг Орендарю-2 у рахунок отриманої від Орендаря-1 попередньої оплати є другою подією операції, тому підстав для складання податкової накладної за такою операцією немає.

Таким чином, операція з відступлення Орендарем-1 права вимоги Орендарю-2 не спричиняє податкових наслідків із ПДВ для Орендодавця. Орендодавець на дату заміни кредитора у зобов'язанні не коригує податкових зобов'язань із ПДВ, визначених на дату отримання ним попередньої оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкової накладної на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події операції (отримання авансу).

Див. ІПК ДФСУ від 17.08.2018 р. № 3573/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Порядок заповнення ПДВ-звітності ми розглянули в матеріалах сервісу "Інтерактивна бухгалтерія":

• "Звітність із ПДВ: правила подання";

• "Декларація з ПДВ: алгоритм заповнення (Частина І)";

• "Декларація з ПДВ: алгоритм заповнення (Частина ІІ)";

• "Додаток Д1 до декларації з ПДВ: розписуємо суми коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту";

• "Додаток Д5 до декларації з ПДВ: розшифровуємо контрагентів";

• "Додаток Д6 до ПДВ-декларації: коли подавати і як заповнювати".

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Який валютний курс застосовувати до імпортних товарів під час оприбуткування: версія ДФС

Первинним документом, на підставі якого в обліку відображається придбання товару (увезеного на митну територію України), на думку ДФС, є митна декларація.

Причому для правильного формування собівартості таких товарів необхідно користуватися курсом НБУ, установленим на дату розмитнення, та зазначеним у митній декларації під час випуску цих товарів у вільний обіг.

За словами податківців, у таких умовах, інформації в інвойсі буде недостатньо для повноти відображення в обліку надходження товарів, оскільки дата його складання не завжди відповідає даті фактичного перетину товаром митного кордону України (рахунок на оплату зазвичай виставляється заздалегідь).

З іншого боку, у ДФС нагадують: р. III ПКУ не містить положень щодо порядку визначення собівартості товарів (робіт, послуг), отже, таке визначення здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Такі висновки викладено в ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 17.08.2018 р. № 3568/ІПК/26-15-14-08-28.

Про облікові особливості імпорту товару читайте тут.

ОБЛІК ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

ДФС працює над технічною реалізацією змін до електронної форми 1-ОПП

Починаючи з 24.08.2018 запрацюють зміни до Порядку обліку платників податків і зборів. Це сталося завдяки наказу Мінфіну від 27.06.2018 р. № 589.

Зокрема, за заявою за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП із позначкою "Зміна місцезнаходження, пов'язана із зміною адміністративного району, або включення/невключення до Реєстру ВПП", або за формою № 5-ОПП із позначкою "Зміна місця проживання, пов'язана із зміною адміністративного району", поданою платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням, здійснюватиметься процедура переведення платника податків.

Платники податків, які уклали з контролюючим органом договір про визнання електронних документів, після технічної реалізації змін до електронної форми Заяви 1-ОПП (J13121) й алгоритму її опрацювання, матимуть можливість подати цей документ із позначкою "Зміна місцезнаходження, пов'язана із зміною адміністративного району, або включення/не включення до Реєстру ВПП" засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Починаючи із 24.08.2018 запрацюють зміни до Порядку обліку платників податків і зборів. Це сталося завдяки наказу Мінфіну від 27.06.2018 р. № 589.

Зокрема, за заявою за формою № 1-ОПП, або за формою № 1-РПП із позначкою "Зміна місцезнаходження, пов'язана із зміною адміністративного району, або включення/невключення до Реєстру ВПП", або за формою № 5-ОПП із позначкою "Зміна місця проживання, пов'язана із зміною адміністративного району", поданої платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням, здійснюватиметься процедура переведення платника податків.

Як повідомляє Офіс великих платників податків ДФС, таким чином законодавчо врегульоване подання заяви за формою 1-ОП платником, який включений/невключений до Реєстру великих платників податків на наступний рік, до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів у разі включення до Реєстру ВПП, або подання до контролюючого органу за місцезнаходженням платника податків у разі невключення.

Платники податків, які уклали з контролюючим органом договір про визнання електронних документів, після технічної реалізації змін до електронної форми Заяви 1-ОПП та алгоритму її опрацювання, будуть мати можливість подати цей документ з позначкою "Зміна місцезнаходження, пов'язана із зміною адміністративного району, або включення/не включення до Реєстру ВПП" засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Із питаннями податкових перевірок можна ознайомитися в матеріалах теми тижня "Податкові перевірки" в газеті "Інтерактивна бухгалтерія".

Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій