Подали фінзвітність за невідповідною формою: чи можна переподати

(коментар до ІПК ГУ ДФС в Одеській області від 01.08.2018 р. № 3343/ІПК/15-32-12-01-04)

Суть питання. Мале підприємство подало до ДФС фінзвітність за загальними формами (з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»), а не за формами для суб'єкта малого підприємництва з П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва». Чи можна переподати фінзвітність за правильними формами?

Чому це так важливо?

По-перше: за подання фінзвітності за невідповідною формою може загрожувати адмінштраф (ст. 186³ КУпАП). Накласти його вправі керівник Держстату, його заступники, а також інші вповноважені керівником посадові особи (ст. 244³ КУпАП) Сума штрафу, що накладається на посадових осіб підприємства, становить від 170 до 255 грн, за повторне впродовж року порушення - від 255 до 425 грн.

По-друге: оскільки фінзвітність є невід'ємною складовою декларації з податку на прибуток (подається як додаток), теоретично існує ризик невизнання декларації, якщо фінзвітність подано не за тією формою (адже виходить, що й додаток не той, який потрібен). І хоча ризик теоретичний, уникнути його все ж бажано.

До слова

Критерії для класифікації підприємств за розміром наведено в матеріалі «Зміни в бухобліку: старт-2018».

Підхід ДФС. На жаль, контролери чіткої відповіді не надали. Вони переадресували запитання Мінфіну, оскільки саме цей орган уповноважений тлумачити бухоблікові правила.

Щоправда, у коментованому листі податківці навели загальні норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, далі - Закон про бухоблік. Зокрема згадали, які підприємства належать до малих після змін у класифікації, а також про те, що за наявності помилок у фінзвітності можна подати уточнену звітність у такому самому порядку, як подавалася й звітна (п. 6 ст. 14 Закону про бухоблік). Либонь, цим натякали, що можна й помилку у формі фінзвітності виправити.

До того ж контролери згадали правило з п. 3 П(С)БО 25, а саме: якщо підприємство за результатами діяльності протягом року втратило ознаки відповідності критеріям для малого (від себе додамо - і при цьому воно не перетворилося на мікро-), то фінансовий звіт таким підприємством складається за звітний період, у якому це відбулося, і за подальші періоди поточного (звітного) року відповідно до НП(С)БО 1.

Тобто, наприклад, якщо за перший квартал 2018 року подавали форми № 1-м і № 1-м, а в півріччі перестали бути малими (перетворилися, скажімо, на середні), то згідно з наведеним контролерами правилом за півріччя треба подавати загальні форми № 1 та № 2.

Проте ця норма П(С)БО 25 дещо застаріла й не узгоджується зі змінами, унесеними до Закону про бухоблік щодо перекласифікації підприємств. Пояснімо.

Коментар редакції. Оскільки конкретики в листі немає, висвітлимо власне бачення порушених питань.

Чи можна обирати малому підприємству форми: звітувати за № 1-м, № 2-м чи використовувати загальні № 1 та № 2?

Від відповіді на це запитання залежить, чи вважатиметься взагалі помилкою для малого підприємства подання не спрощених форм, а загальних. Звісно, мовимо про ситуацію, коли підприємство працює за П(С)БО, а не за МСФЗ.

Насамперед зауважимо, що П(С)БО 25 не передбачає права вибору, оскільки напряму про це не йдеться у Законі про бухоблік.

Свого часу Мінфін розглядав застосування спрощених форм як право, а не обов'язок (див.лист Мінфіну від 08.12.2005 р. № 31-20080-2-6/8885). Воно й зрозуміло, адже загальні форми ширші за показниками, тому говорити про помилку, якщо мале підприємство розгорнутіше покаже свої дані, не варто (головне - не вужче, ніж потрібно). Але для систематизації показників (для статистики), мабуть, це не зручно. Усе-таки наповненість рядків відрізняється у загальних формах від форм із П(С)БО 25.

Своєю чергою, якщо буквально читати вимоги із Закону про бухоблік, то для малих підприємств установлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік). Тобто про вибір не йдеться, слова «можуть» використовувати немає. І доповнено, що форми затверджує Мінфін за погодженням із Держстатом.

У листі Мінфіну від 19.09.2014 р. № 31-11410-08-10/24149…