Іноземна валюта й курсові різниці: загальні правила обліку

Загальні терміни: що є що

Перш ніж заглибитися в нетрі інвалютного обліку, згадаймо деякі терміни.

Передусім наведімо декілька визначень іноземної валюти.

Іноземна валюта - це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу чи такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських й інших фінансових установ за межами України (абз. 4 п. 1 ст. 1 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93).

Іноземна валюта - це:

· валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;

· платіжні документи в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях;

· кошти в грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях і в діючій на території України валюті з вільною конверсією, які перебувають на рахунках і вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами (абз. 15 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ).

У бухгалтерському обліку насамперед варто керуватися положеннями (стандартами) бухобліку. А профільний "інвалютний" стандарт - П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" - у питанні визначення терміна "іноземна валюта" є набагато лаконічнішим:

іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності (п. 4 П(С)БО 21).

Своєю чергою, валютою звітності, певна річ, є грошова одиниця України, тобто гривня.

Отже, у розумінні бухгалтерського законодавства іноземна валюта - це всі види валют, окрім гривні.

Операціями в іноземній валюті є господарські операції, вартість яких визначена в іноземній валюті чи які потребують розрахунків в іноземній валюті. Саме таке визначення прописане в п. 4 П(С)БО 21.

Господарська операція - дія чи подія, яка спричиняє зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства (абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, далі - Закон про бухоблік).

Монетарні та немонетарні статті

Особливості обліку операцій в іноземній валюті також безпосередньо залежать від того, якою це є статтею балансу: монетарною чи немонетарною.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані чи сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей чи їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21). Наприклад:

· грошова дебіторська заборгованість в інвалюті;

· грошова кредиторська заборгованість в інвалюті;

· іноземна валюта на рахунку підприємства та в касі;

· валютна позика;

· депозит в іноземній валюті тощо.

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу (п. 4 П(С)БО 21). Наприклад, товарна дебіторська/кредиторська заборгованість.

Специфіка обліку

Особливість обліку операцій в іноземній валюті полягає в тому, як для відображення в обліку таку операцію потрібно перераховувати в гривні. Про те, що, коли та як перераховують, ітиметься далі.

Загальні правила відображення операцій в іноземній валюті в обліку прописані в П(С)БО 21. Ознайомимося з ними.

ПРАВИЛО 1

Операції в іноземній валюті під час первинного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат) (п. 5 П(С)БО 21).

Отже, коли мовиться про первинне визнання господарської операції в іноземній валюті, таку інвалюту для відображення операції в обліку потрібно перерахувати в гривні за курсом НБУ на дату здійснення такої операції.

Важливо! Валютний курс, за яким перераховують суму в інвалюті в гривні, - це курс НБУ:

"Валютний курс - установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни" (п. 4 ПС(Б)О 21).

Тобто операції в інвалюті перераховують у гривні ЛИШЕ за курсом НБУ. Міжбанківський валютний курс України використовується винятково для розрахунку доходу/витрат від купівлі/продажу валюти. Детальніше про це - далі.

Операції з безготівкових розрахунків в інвалюті підприємство може відображати в гривні у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції. Головне, аби таке відображення не суперечило вимогам податкового й митного законодавства у частині застосування валютного курсу.

Таке право було прописано в П(С)БО 21 наказом Мінфіну України від 14.07.2014 р. № 754. Останній закріпив спецправила обліку інвалютних операцій у зв'язку з дією у 2014-2015 рр. двох курсів НБУ впродовж дня.

Нагадаймо: із квітня 2014 року по березень 2015 року (включно) Нацбанком було встановлено дещо інший порядок установлення офіційного курсу гривні до інвалюти. Так, починаючи із 04.04.2014 до 30.03.2015 курс НБУ діяв із часу його встановлення, а не з наступного робочого дня після дня затвердження, як було до цього (п. 9 Положення "Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів", затвердженого постановою Правління НБУ від 21.11.2003 р. № 496, у редакції, що діяла з 04.04.2014 до 31.03.2015).

Що саме мав на увазі Мінфін, прописуючи норму про курс по документах банку? Норму було викладено більш ніж двозначно. Ми вважаємо, ця норма може бути пов'язана з обов'язковим продажем інвалюти, запровадженим Нацбанком (наразі здійснюється на підставі постанови Правління НБУ від 13.12.2016 р. № 410), та дією двох курсів протягом дня. Адже валютні виписки банк зазвичай формує наприкінці дня. А зважаючи на це, зрозуміло, що курс валют у ній указується вже інший - тобто той, який діє з 14.00.

Нині протягом дня діє лише один курс НБУ, а тому така проблема (невідповідність курсу НБУ по операції та виписці банку) фактично вирішена. Отже, прописане спецправило наразі вже не діє.

ПРАВИЛО 2

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) й отримання робіт і послуг, під час включення до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами й одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, під час включення до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів (п. 6 П(С)БО 21).