Перш ніж розповісти про тонкощі відносин між орендарями й орендодавцями у частині відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, нагадаємо, що надання більшості з них є ліцензованою діяльністю.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 р. № 222-VIII (далі - Закон про ліцензування) обов'язковому ліцензуванню підлягають:
- діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування);
- діяльність на ринку природного газу (п. 27 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування);
- централізоване водопостачання та водовідведення, крім централізованого водопостачання та водовідведення за нерегульованим тарифом (п. 28 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування);
- виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами й постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом (п. 29 ч. 1 ст. 7 Закону про ліцензування).
Певна річ, жоден орендодавець такої кількості ліцензій не матиме. Та й узагалі зазвичай він не є постачальником тих же електроенергії, тепла, газу чи води в розумінні спеціального законодавства, що регулює відповідну діяльність.
Нагадаємо
Електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачеві (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 р. № 2019-VIII, див. також Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312).
Підприємство питного водопостачання - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (у т.ч. пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води (ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 р. № 2918-III).
Постачальник теплової енергії - суб'єкт господарської діяльності, який провадить діяльність із виробництва та постачання теплової енергії безпосередньо споживачам на визначеній території за тарифами, які регулюють у порядку, установленому законодавством (п. 1.14 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 р. № 2711-IV, далі - Закон № 2711-IV).
Постачальник природного газу за регульованим тарифом - суб'єкт господарської діяльності, який згідно з умовами відповідної ліцензії постачає природний газ безпосередньо споживачам на визначеній території за тарифами, що підлягають державному регулюванню (п. 1.13 ст. 1 Закону № 2711-IV).
Загалом орендодавець є споживачем таких послуг, який бажає перевиставляти їхню вартість для оплати орендарям як фактичним споживачам цих послуг.
Звісно, у такому разі обов'язок компенсувати вартість комунальних послуг (на підставі наданих орендодавцем рахунків) має бути прописаний у договорі (окремому договорі на відшкодування експлуатаційних витрат чи договорі оренди). При цьому орендар зобов'язується відшкодовувати орендодавцеві вартість спожитих комунальних послуг. Без зазначення такого обов'язку автоматично цей обов'язок не запускається, окрім ситуації, коли орендують житлові приміщення. У такому разі наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму (ч. 3 ст. 815 Цивільного кодексу України).
Це класична організація взаємовідносин між орендодавцями й орендарями.
Нагадаємо
Згідно зі ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
До фіксованої орендної плати, за умовами договору, може входити й оплата вартості обслуговування приміщень (їхнє прибирання, санітарно-технічне обслуговування, освітлення місць загального користування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, поточний ремонт тощо). Це не заборонено законом. Та й покривати комунальні послуги в її сумі? - не табу.
У цьому випадку йдеться саме про обслуговування приміщень, що здійснює орендодавець згідно з умовами договору.
Проте як орендар, так і орендодавець зазвичай воліють розглядати такі суми саме як компенсаційні. Адже спрогнозувати точно (передбачити), скільки електроенергії, води тощо споживатиме орендар, не завжди вдається. Подеколи саме тому ці послуги відокремлюють і називають компенсаційними як для орендаря, так і для орендодавця. Тим паче що вимагати за них іншу (більшу суму) не можна - на заваді стає те, що вартість електроенергії, води, тепла, газу, послуг з утримання будинків і споруд регулює держава.
Про " Розрахунок компенсацій за комунальні послуги" та "Первинні документи" читайте в матеріалі видання "Інтерактивна Бухгалтерія" за посиланням. Для отримання доступу до вищезазначених та інших матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.