Миндоходов у узагальнювальній податковій консультації відмітило, що заставодержатель (банк) відповідно до договору запоруки здійснює звернення стягнення на предмет запоруки:
- або шляхом отримання на нього права власності (предмет запоруки прибуткує на баланс заставодержателя). Право запоруки у такому разі припиняється;
- або шляхом продажу предмета запоруки, на яку обернене стягнення.
Для заставника обидві ситуації розцінюються податковим законодавством як операції з поставки. Заставником - платником ПДВ мають бути визначені податкові зобов'язання і виписана податкова накладна на ім'я заставодержателя.
Для заставодержателя у разі звернення стягнення на предмет запоруки шляхом :
- придбання на нього права власності операція по оприбутковуванню об'єкту запоруки на баланс є придбанням. Подальші дії заставодержателя з таким об'єктом є операціями з поставки власного майна, а не майна заставника;
- його продажі без отримання права власності (від свого імені або від імені заставника) є операцією з поставки товару. При цьому продаж заставного майна неплатників ПДВ без отримання права власності на таке майно звільняється від ПДВ.
Також податківці відповіли на низку запитань по темі (наказ від 22.11.2013 р. № 700).
