Відповідно до американського закону про оподаткування іноземних рахунків від 2010 р., який вступив у силу з 1 липня 2014-го (Foreign Account Tax Compliance Act, FATCA), американські громадяни зобов'язані звітувати про наявність у них за кордоном іноземних рахунків і надавати щодо них інформацію. Крім того, зобов'язання повідомляти в податкову службу США (Служба внутрішніх доходів, англ. - Internal Revenue Service, IRS) про наявність рахунків американських платників податків виникає в усіх іноземних (не американських) фінансових інститутів (в першу чергу, це банки, а також депозитарії, страхові компанії та інші фінансові інститути, про що докладніше нижче). Таким чином, США організували повний контроль за діяльністю, а також доходами від такої діяльності своїх громадян, при цьому США є єдиною країною, в якій усі без винятку громадяни є податковими резидентами країни за фактом громадянства, незалежно від місця проживання.
Як і чому інші країни "контролюють" американських платників податків?
У інших держав зобов'язання надавати інформацію з рахунків американських громадян виникає на підставі міжурядових угод FATCA, які укладені (або в процесі узгодження) практично всіма європейськими, і не тільки європейськими, країнами.
Існує дві моделі такої угоди:
- Model 1 IGA (FATCA Intergovernmental Agreements) передбачає, що фінансові інститути країни звітують щодо американських клієнтів до місцевих податкових органів, а ті в свою чергу автоматично передають інформацію у федеральну податкову службу США;
- Model 2 IGA передбачає, що фінансові інститути країни звітують про американських клієнтів безпосередньо у федеральну податкову службу США (IRS).
У разі ненадання інформації застосовуються санкції. Причому, якщо вимог FATCA не виконав конкретний банк, то санкції будуть застосовані конкретно до його клієнтів, а якщо угоду FATCA не підписала ціла країна, то таку міру щодо утримання податку буде застосовано до всіх клієнтів банків цієї країни.
Санкції до неучасників FATCA
Що стосується застосування санкцій до неучасників FATCA, то податкові агенти в США стягуватимуть 30-відсотковий податок від платежів, здійснюваних на користь сторін, які не виконують вимог Закону FATCA.
Зазвичай для того, щоб ідентифікувати клієнта, банк просить указати в анкеті FATCA тип компанії, для якої відкривається рахунок. Такими типами можуть бути або фінансова, або нефінансова компанія. Якщо компанія нефінансова, то вона може бути або активною, або пасивною нефінансовою компанією. Залежно від типу компанії визначається і обсяг інформації, яку збиратиме банк. Наприклад, пасивна нефінансова компанія повинна надати також відомості про бенефіціарів свого бізнесу, щоб підтвердити, що там немає резидентів США. У свою чергу, вимоги до активної нефінансової компанії є значно меншими.
Україна і FATCA
Україна підписала міжурядову угоду FATCA. Міністерство фінансів України розробило відповідний законопроект про ратифікацію зазначеної угоди, а також проект закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з ратифікацією Угоди між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA). Кабмін прийняв розпорядження про подання угоди на ратифікацію до парламенту і схвалив проект закону. А далі Верховна Рада повинна ратифікувати угоду FATCA.
