Перевірки
Фонд соцстраху відновлює перевірки та оприлюднив плани-графіки на ІІ квартал
Фонд соцстрахування України з березня 2019 року відновлює проведення планових перевірок страхувальників щодо використання ними коштів Фонду. Інформація розміщена на сайті Фонду.
Планові перевірки проводяться фахівцями Фонду виключно за умови наявності вагомих приводів, які чітко визначені напрацьованими ризикоорієнтованими критеріями. Тобто перевірки здійснюються лише тоді, коли страхувальник дає для цього об'єктивні підстави. Це дозволяє як не допустити тиск на законослухняних роботодавців, так і забезпечити захист Фонду від неправомірних видатків.
Наприклад, підставою для перевірки може бути суттєве зростання кількості днів тимчасової непрацездатності на підприємстві, відсутність повідомлення про виплату коштів застрахованим особам упродовж трьох місяців з дня проведення фінансування Фондом за умови, що страхувальник не зміг пояснити цю затримку, системні порушення тощо.
Плани-графіки на ІІ квартал 2019 року проведення планових перевірок за посиланням.
Платник податків не відповів на запит контролерів: чи можуть перевірити його контрагента
Тлумачення п. 79.2 ПКУ як підстави для призначення перевірки є помилковим: зазначена норма лише встановлює особливості проведення перевірки. На цьому наголосив ВС/КАС в постанові від 12.03.2019 р. у справі № 807/1349/13-а.
Водночас суд підтримав позицію суду першої інстанції, який визнав протиправним наказ про проведення позапланової документальної перевірки з огляду на те, що
в ОДПІ не було правових підстав, встановлених пп. 78.1.1 ПКУ, для призначення відповідної перевірки. Адже за обставинами справи відмовив у наданні відповіді на письмовий запит контролерів не ФОП-позивач (про проведення перевірки якого видано наказ), а його контрагент. Отже, перевірці на підставі п. 78.1.1 ПКУ підлягав саме контрагент позивача.
Реформування ДФС
Податкова та митна служба отримали повноваження, а їх очільників визначать за конкурсом
Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України затверджені постановою КМУ від 06.03.2019 р. № 227.
Список завдань, які виконуватимуть податківці налічує 85 позиций, а митники - 68.
Відзначимо, що постанова запрацювала із 20.03.2019, однак повноваження ДПС в частині ліцензування діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального набирають чинності з 01.07.2019.
Одночасно Уряд прийняв розпорядження від 20.03.2019 р. № 162-р та № 163-р, якими оголосив конкурс на зайняття вакантних посад голів новоутворених служб.
Оплата праці та трудові відносини
Роботодавцю не вдалося оскаржити рішення Держпраці про складання акту та припису в один день
Акт про інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та припис про усунення порушень законодавства про працю в один день? Да, цілком можливо.
Про це свідчить рішення Полтавського окружного адміністративного суду в постанові від 22.02.2019 р. у справі № 440/4410/18.
Позовні вимоги товариство мотивувало тим, що оскаржувані постанова Держпраці та пункт 1 припису прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, упереджено. Зазначило, що ні акт інспекційного відвідування, ні припис не були надані керівнику товариства. Тобто, не ознайомивши керівника товариства з актом, не дочекавшись гіпотетичних зауважень на акт, повноважний представник відповідача безпідставно в один день зі складенням акту інспекційного відвідування виніс припис про усунення виявлених порушень.
Судом встановлено, що з огляду на відсутність 05.09.2018 керівника товариства на робочому місці, що не заперечувалося в ході розгляду справи ані позивачем, ані відповідачем, та неможливість особисто вручити йому примірник акту інспекційного відвідування, управління Держпраці, керуючись п. 26 Порядку № 295, оформило акт інспекційного відвідування та припис в один день, а саме - 05.09.2018.
За викладених обставин, судом критично оцінюються доводи позивача з приводу відсутності у відповідача повноважень на складення акту інспектування та припису про усунення порушень в один день.
Оновлено критерії за якими Держпраці визначить періодичність перевірок бізнесу
Урядом затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з взривчатими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, заходів держгірнічого нагляду сужба Держпраці. Йдеться про постанову Кабмін від 6 лютого 2019 р. № 223.
Постановою визначаються ризику настання негативних наслідків:
· здійснення господарської діяльності в сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з взривчатими матеріалами промислового призначення;
· здійснення господарської діяльності в сфері дотриманням законодавства в зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю;
· настання негативних наслідків від здійснення господарської діяльності в сфері здійснення державного гірничого нагляду.
Чи може директор виконувати функції касира
Керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю. Так зазначено у роз'яснені з категорії 109.15 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua).
Фахівці ДФС дійшли таким чином висновку що, норми чинного законодавства не містять заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства.
При цьому, при оформленні касових документів керівник має право підписувати касові документи окремо як касир, та як керівник підприємства.
Аліменти стягуються з уже виплачених боржнику сум лікарняних
Страхові кошти, у тому числі допомога по тимчасовій втраті працездатності, зараховані Фондом соцстраху України (далі - ФСС) на окремий рахунок роботодавця для здійснення фінансування застрахованій особі, не можуть бути спрямовані на виплату аліментів. Водночас, з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплаченій боржнику, стягнення аліментів повинно здійснюватися.
Страхові кошти, зараховані від ФСС на окремий поточний рахунок у банку, або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Отже, безпосередньо з окремого рахунку страхувальника стягнення аліментів з сум матеріального забезпечення не передбачено чинним законодавством про загальнообов'язкове держсоцстрахування.
Водночас, до обов'язків підприємств, установ, організацій належить здійснення відрахувань із зарплати боржника і перерахування коштів на відповідний рахунок органу держвиконавчої служби.
Також на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, стягнення здійснюється виключно за рішеннями про стягнення аліментів.
Тож з коштів матеріального забезпечення, що були виплачені боржнику, стягнення аліментів має здійснюватися.
За повідомленням Фонду соціального страхування України.
Для ІТ-компаній запропонували альтернативу в оподаткуванні зарплат програмістів
Група народних депутатів внесла до ВРУ альтернативний законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції (№ 10094-1). Серед нардепів і Голова Комітет податкової та митної політики.
Як йдеться в Пояснювальній записці до проекту, ним передбачається тимчасово, до 1 січня 2025 року, встановити особливий порядок оподаткування за ставкою 9% ПДФО доходів ІТ спеціалістам в галузі програмування, які є найманими працівниками (перебувають у трудових відносинах) з суб'єктами індустрії програмної продукції, а також у цей період застосовувати ставку ЄСВ 5% до зарплати таких працівників.
Зокрема в законопроекті:
· редакційно уточняється визначення поняття "працівник";
· визначаються ознаки "суб'єкту індустрії програмної продукції", головна з яких - не менше 70% доходів від усіх видів економічної діяльності такого суб'єкта має бути від здійснення видів економічної діяльності, які відносяться до індустрії програмної продукції, а також дається перелік видів економічної діяльності, якими має право займатися такий суб'єкт в галузі ІТ індустрії;
· встановлюються порядок реєстрації суб'єкта індустрії програмної продукції отримання в фіскальних органах або анулювання такої реєстрації.
ПДВ
Як відобразити результати перевірки у звітності з ПДВ
Якщо за результатами перевірки:
· встановлено факт завищення платником податку від'ємного значення сум ПДВ, в тому числі від'ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ
Сума від'ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи відображається в декларації з ПДВ в рядку 16.3з обов'язковим відображенням такої суми в таблиці "* Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".
Водночас в декларації з ПДВ сума зменшеного від'ємного значення з ПДВ, в тому числі від'ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до податкового повідомлення-рішення за формою "В4", відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення. При цьому узгодженим відповідно до ст. 56 ПКУ, вважається податкове повідомлення-рішення, по якому закінчились всі адміністративні або судові оскарження.
· зі складу податкового кредиту виключено суми ПДВ за окремими податковими накладними
Виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними при проведені документальної перевірки не є підставою для подання уточнюючого розрахунку до звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди.
У цьому випадку платнику податків надсилається податкове повідомлення-рішення, у якому зазначається одна із сум, а саме сума недоплати, сума завищення від'ємного значення, сума завищення бюджетного відшкодування. Порядок відображення у декларації з ПДВ залежить від форми податкового повідомлення-рішення. Так сума недоплати підлягає сплаті до бюджету, завищені суми від'ємного значення або бюджетного відшкодування відображаються в рядку 16.3 декларації з ПДВ зі знаком "-" за той звітний (податковий) період на який припадає день узгодження отриманого податкового повідомлення-рішення.
· нараховані штрафні санкцій та пеня
Нормами податкового законодавства не передбачено можливості відображення в податкових деклараціях з ПДВ таких наслідків перевірок як донарахування штрафних санкцій та пені. Ці суми відображаються в інтегрованій картці платника податків та підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету.
Податковий кредит за несвоєчасно зареєстрованою ПН визнали не в тому звітному періоді: які наслідки
До податкового кредиту (згідно з п. 198.6 ПКУ) не зараховуються суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів або послуг, які не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, розрахунками коригування, або митними деклараціями чи іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
Водночас суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів чи послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні або розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних або розрахунків коригування (у тому числі для платників, які застосовують касовий метод).
Зверніть увагу на дотримання вимог податкового законодавства при складанні податкової звітності з ПДВ, а саме при формуванні додатка Д5 до декларації. У разі виявлення контролюючим органом помилок при визначенні суми податкового зобов'язання або збільшення суми бюджетних відшкодувань, передбачено накладення штрафних санкцій на платника у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання, завищеного бюджетного відшкодування. У разі повторного (протягом 1095 днів) порушення - 50% штрафних санкцій (згідно зі ст.123.1 ПКУ). Також передбачена відповідальність за ст. 1631Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Про це повідомляє на своєму офіційному веб-сайті Офіс великих платників податків ДФС.
Отже, якщо платник ПДВ визнає податковий кредит не в тому звітному періоді, то до проведення податкової перевірки йому потрібно буде відкоригувати показники ПДВ-декларацій за відповідні звітні періоди.
Помилкова податкова накладна зареєстрована з порушенням граничних строків: чи буде штраф
У доводах касаційної скарги платник ПДВ - позивач вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку, що помилково складені податкові накладні не можуть покладатися в основу звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасність реєстрації податкових накладних, оскільки відповідно до п. 207.1 і п. 201.10 ПКУ зобов'язання зі складення податкових накладних виникає саме при здійсненні господарських операцій, а отже при відсутності господарської операції не має зобов'язань зі складення податкової накладної і тому позивач не може нести відповідальність за несвоєчасність реєстрації податкових накладних при відсутності господарських операцій.
Утім, Верховний Суд все одно не підтримав платника ПДВ і зробив такі висновки:
· на платника податків покладено обов'язок по реєстрації податкової накладної протягом встановленого ПКУ терміну. Водночас обов'язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкових накладних, складених за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування;
· платник ПДВ не заперечує той факт, що реєстрація вказаних податкових накладних відбулася з пропуском встановленого законом граничного строку. Водночас платник ПДВ (позивач) вважає, що оскільки податкові накладні були помилково зареєстровані та в подальшому відносно яких було здійснено коригування кількісних та вартісних показників до початку перевірки, то відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій;
· приписи Податкового кодексу не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі подання розрахунку коригування до податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Отже, суд касаційної інстанції залишив судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Див. постанову Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі № 816/1990/17.
ЄСВ
Які помилки у поданому Звіті з ЄСВ підприємець не може виправляти самостійно
Якщо ФОП подано Звіти, які не відповідають обраній системі оподаткування, або неправильно зазначено період, за який нараховується ЄСВ, то такими платниками порушено норми Порядку № 435.
Слід зауважити, що Порядком № 435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, а також самостійне виправлення вищезазначеного типу помилок.
