Верховний Суд відмітив, що роздруківка із сайту банку не може бути належним доказом, оскільки він повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Обставини справи вказують на те, банк та особа уклали договір про надання банківських послуг, до якого входили заява позичальника, умови, правила надання банківських послуг, та тарифи банку, на виконання якого банк відкрив особі рахунок із встановленим кредитним лімітом. У заяві зазначали, що особа ознайомлена та згодна з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, а також надала згоду про те, що ці документи становлять договір про надання банківських послуг.
З цього приводу ВС відмітив: оскільки умови договорів приєднання розробляє банк, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦКУ можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Банк, обґрунтовуючи позов про стягнення процентів за користування кредитом, у тому числі про їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою, які розміщені на сайті як невід'ємні частини спірного договору.
Проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву. Також слуги Феміди вказали, що матеріали справи не містять підтверджень, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розміри та порядок нарахування, як це вказано у документах, доданих банком до позовної заяви.
Наостанок додамо, що це не поодиноке рішення слуг Феміди. Про те, чи можна ухилитися від кредиту, якщо був не договір, а заява про приєднання, йшлося і в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17.
Джерело: постанова ВС/Другої судової палати від 17.07.2019 р. у справі № 175/4576/14-ц
| Коли банк не несе відповідальності за несвоєчасну сплату податків? Відповідь - у матеріалі видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН. Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та іншим документам інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть весь обсяг і переваги послуг, що надаються. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
