Інформація про підстави для фактичної перевірки податківцями, чи інформація, яку містить наказ та направлення на перевірку, не відноситься до інформації з обмеженим доступом. Вона стосується безпосередньо платника податку, тому законних підстав обмежити у її доступі та наданні немає. На це звернув увагу ВС/КАС в постанові від 04.03.2020 р. у справі № 813/3931/17.
Суть справи: інспектори ГУ ДПС у Львівській області проводили перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання законодавчих вимог при здійсненні гуртової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Адвокат звернувся з адвокатським запитом до ГУ ДПС у Львівській області, в якому просив надати інформацію щодо вищевказаної перевірки, у випадку наявності скарги - надіслати останню, а також надіслати копію наказу направлень на проведення перевірки. Податківці відмовились надавати таку інформацію. Вони зазначили, що проводячи вищевказану перевірку наказ, направлення на перевірку, а також службові посвідчення осіб, які її здійснювали були пред'явлені особі, яка фактично проводила розрахункові операції на об'єкті, що перевірявся (кафе-бар, де здійснює підприємницьку діяльність позивач), про що свідчить підпис такої особи.
Верховний Суд пояснив, що приписами ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на отримання інформації в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Посилання ДФС на те, що відповідно до ст. 80 ПКУ фактичну перевірку здійснюють без попередження платників податків, а також, на те, що наказ та направлення на перевірку під час її проведення надавались для ознайомлення особі, яка працює позивача, колегія суддів відхилила. Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, такі обставини не перешкоджають надісланню цих документів особі щодо якої проводилась перевірка. Ба більше, інформація, щодо зазначення підстав проведення фактичної перевірки, чи інформація, яку містить наказ та направлення на перевірку, не відноситься до інформації з обмеженим доступом та стосується безпосередньо позивача. Тому законних підстав для обмеження у її доступі та наданні немає.
Повні тексти судових рішень містить система VERDICTUM. Отримати тестовий доступ в VERDICTUM можна за посиланням.
Якщо треба перевірити або промоніторити контрагента дистанційно - користуйтесь сервісом CONTR AGENT. Оформіть заявку на тестовий доступ.
