Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу про незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів керівника підприємства. Йдеться про постанову від 15.04.2020 р. у справі № 321/1753/16-к.
Більш ніж 70 млн. судових рішень можна знайти у системі VERDICTUM. Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM - тисніть сюди.
Як установили суди, директор ТОВ грубо порушуючи законодавство про працю та ст. 43 Конституції України, усвідомлюючи можливість безпосереднього впливу на особу, з особистих мотивів, зокрема через неприязні стосунки та бажання влаштувати на звільнене місце свою дружину, тричі незаконно звільняв потерпілого з посади бухгалтера, а суд тричі поновлював його на посаді.
В розглянутому кримінальному провадженні обов'язково вирішувалося питання про те, чи були звільнення потерпілого незаконними та чи були вони вчинені з особистих мотивів.
Трьома рішеннями місцевого суду підтверджено, що директор ТОВ протягом менш ніж двох років тричі незаконно звільняв потерпілого із займаної посади. Зокрема, в одному з цих рішень суд встановив, що в наказі про звільнення взагалі не було зазначено, який саме проступок бухгалтера став підставою для розірвання трудового договору, укладеного сторонами, а також не було дати його вчинення. Ще одним рішенням звільнення бухгалтера відбулося в той самий день, коли був виданий наказ про його поновлення.
Водночас при розгляді судами в порядку цивільного судочинства справ, які стосуються незаконного звільнення та поновлення на посаді, не обов'язково установлювати факт наявності чи відсутності мотиву такого звільнення, в тому числі особистого мотиву. Суди в таких справах повинні лише констатувати законність або ж незаконність звільнення працівника з посади.
Проте суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що особистий мотив підтверджують, окрім показань потерпілого, показання допитаних у судовому засіданні свідків і досліджені документи.
Так, 5 свідків зазначили, що в ТОВ конфлікти виникали виключно між директором та бухгалтером. Останній на зборах критикував директора, який, у свою чергу, говорив про те, що бухгалтер не виконує своїх посадових обов'язків, хоча в інших працівників претензій до роботи бухгалтера не було.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що директор ТОВ звільнив бухгалтера з метою влаштувати на його місце свою дружину, яка після звільнення потерпілого і зайняла вакансію. Даних про те, що директор намагався знайти іншого спеціаліста на посаду бухгалтера, матеріали кримінального провадження не містять (директор не звертався до районного центру зайнятості з інформацією про наявну в ТОВ вакантну посаду бухгалтера).
А тому суди зробили правильні висновки про наявність у засудженого особистого мотиву при незаконному звільненні потерпілого з посади бухгалтера.
Отже, Верховний Суд погодився із судовими рішеннями місцевого та апеляційного судів щодо винуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 2 ст. 172 ККУ.
За повідомленням сайту Судової влади України.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
