Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Cписання прострочених боргів – тема номера видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

25.11.2020, 17:05
337
0

Критерії безнадійної заборгованості в податковому обліку
Критерії безнадійної заборгованості в податковому обліку

Згідно з пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ до безнадійної відносять заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Така заборгованість, мабуть, трапляється на практиці найчастіше.

Податківці раніше відстоювали позицію, що для включення такої заборгованості до складу безнадійної має бути вжито заходів щодо стягнення (див., зокрема, лист ДФСУ від 25.08.2016 р. № 18464/6/99-99-15-02-02-15, ІПК ДФСУ від 23.06.2017 р. № 808/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Але у 2018 році з'явилася УПК № 400, після чого контролери змінили свою позицію. В УПК № 400 було зроблено висновок про те, що норма пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема в судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тому виключним і достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ є сплив строку позовної давності за зобов'язаннями щодо такої заборгованості незалежно від того, звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Після цього аналогічної позиції дотримуються і податківці (див. ІПК ДФСУ від 13.08.2018 р. № 3517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 27.11.2018 р. № 4972/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 16.05.2019 р. № 2198/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК ДПСУ від 22.10.2019 р. № 917/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, від 11.11.2019 р. № 1266/6/99-00-04-03-02-15/ІПК, від 17.09.2020 р. № 3879/ІПК/21-22-04-05-07).

І тут слід звернути увагу на таке. Загальну позовну давність установлено тривалістю у 3 роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ). Для окремих видів вимог закон може встановлювати спеціальну позовну давність: скорочену або більшої тривалості порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦКУ).

Крім того, у сфері ЗЕД за тими договорами, які регламентуються Конвенцією, діє строк давності 4 роки. Відомо це і податківцям (див. ІПК ДФСУ від 29.05.2018 р. № 2362/6/99-99-14-03-03-15/ІПК, від 13.08.2018 р. № 3517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, роз'яснення з категорії 102.12 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Водночас позовну давність, установлену законом:

- може бути збільшено за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладають у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦКУ). При цьому умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань, не є умовою про збільшення позовної давності (п. 3.3 Постанови № 10). Податківці підтверджують: якщо платник податку на прибуток уклав договір про збільшення позовної давності до спливу загального строку позовної давності 3 роки і новий строк позовної давності ще не закінчився, така заборгованість не є безнадійною (див. ІПК ДФСУ від 24.05.2017 р. № 333/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

- не може бути скорочено за домовленістю сторін (ч. 2 ст. 259 ЦКУ). У п. 3.3 Постанови № 10 уточнено, що це обмеження стосується й умов договору, пов'язаних зі зміною порядку обчислення позовної давності (наприклад, обчислення позовної давності не з моменту прострочення виконання зобов'язання, а з дати, визначеної шляхом зворотного підрахунку певного строку від дати звернення з позовом до господарського суду).

Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення строків, установленими ст. ст. 253 - 255 ЦКУ. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ). Тому, якщо в договорі зазначено конкретну дату або строк, протягом якого контрагент зобов'язаний виконати свої зобов'язання, або ж подію, після якої він зобов'язаний це зробити, позовну давність починають відлічувати з наступного дня після такої дати (строку, події).

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, позовну давність відлічують від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (ч. 5 ст. 261 ЦКУ). У таких випадках кредитор має право вимагати виконання зобов'язання в будь-який час (ч. 2 ст. 530 ЦКУ). Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства. Відповідно, позовну давність за указаними зобов'язаннями починають відлічувати з 8-го дня після пред'явлення вимоги.

Майте на увазі: питання з обчисленням строку давності найчастіше на практиці виникають стосовно договорів купівлі-продажу товарів, укладених усно або ж у письмовій формі, але без зазначення в них строку виконання зобов'язань. Суди дотримуються позиції, що момент виникнення зобов'язання за усним договором купівлі-продажу визначають положення ч. 1 ст. 692 ЦКУ. Згідно із зазначеною нормою покупець зобов'язаний оплатити товар після його приймання або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлено іншого строку оплати товару.

У зв'язку з цим суди доходять висновку, що зобов'язання з оплати товару в покупця виникає одразу в момент отримання товару та, відповідно, з цієї дати починають відлічувати строк позовної давності (див. п. 1 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012, п. 3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 р. № 10-1390/0/4-12, п. 1 Оглядового листа ВГСУ від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013, п. 1.7 Постанови № 14).

Розлогіше про це читайте у статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН:

"Списання прострочених боргів: критерії безнадійної заборгованості в податковому обліку";

"Списання прострочених боргів: облік безнадійної товарної кредиторської заборгованості";

"Списання прострочених боргів: облік безнадійної товарної дебіторської заборгованості";

"Списання прострочених боргів: облік безнадійної грошової кредиторської заборгованості";

"Списання прострочених боргів: облік безнадійної грошової дебіторської заборгованості".

Для отримання доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, іншим документам та інструментам інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішайте скористатися тестовИм доступом і оцініть зручність та швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.


Увійдіть, щоб залишити коментар