Верховний Суд розглянув спір ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" як балансоутримувача держмайна та відповідно кафе, яке орендувало приміщення в залі аеропорту, з приводу звільнення від сплати орендної плати в період карантину у 2020 році.
Верховний Суд повинен був відповісти на такі питання:
- чи необхідно вносити зміни у договір оренди для нарахування орендної плати за користування державним майном у розмірі, встановленому постановою Уряду;
- чи доведено орендарем наявність підстав для звільнення від орендної плати в порядку ч. 6 ст. 762 ЦКУ?
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач як орендар, який використовує нерухоме державне майно для розміщення кафе-бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи, відповідно до додатку № 3 Постанови № 611, має право на відповідне зниження орендної плати.
Однак за договором оренди орендодавцем держмайна є Регіональне відділення Фонду державного майна України, отже нараховувати орендну плату на період карантину може тільки орендодавець, що і було здійснено останнім на виконання Постанови № 611.
Оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.
Тому суди дійшли правильного висновку, що починаючи з дати встановлення карантину нарахування орендної плати за договором підлягає здійсненню у розмірі 25 % суми нарахованої орендної плати.
А для застосування ч. 6 ст. 762 ЦКУ та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Однак запровадження Урядом обмежувальних заходів під час карантину (у тому числі заборона роботи, яка передбачає приймання відвідувачів) само по собі не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні ч. 6 с. 762 ЦКУ. Як встановлено судами, відповідач не довів повного припинення ним господарської діяльності у період карантину, у тому числі внаслідок відсутності доступу до майна, тоді як позивач у цей період забезпечив відповідачу доступ до орендованого майна та фіксував прохід працівників останнього до приміщення терміналу D аеропорту.
Верховний Суд зауважує, що зміст доводів касаційної скарги відповідача свідчить про помилкове ототожнення ним неможливості використання орендованого майна, тобто повну відсутність доступу до майна (що не було ним доведено у даній справі) з неможливістю отримання прибутку в очікуваному розмірі у спірний період, що не підпадає під дію норми ч. 6 ст. 672 ЦКУ.
Джерело: постанова ВС/КГС від 20.10.2021 р. у справі № 911/3067/20.
На ІТ-платформі LIGA360 відображено дані з ЄДР, фінансовий та податковий стан на 6,8 млн компаній та ФОП. А ще тут є дані з державних реєстрів про всіх громадян України. Замовте презентацію LIGA360 та дізнатеся, як бути впевненими у бізнес-зв'язках.
