На земельні ділянки з 2022 року запровадили мінімальне податкове зобов’язання – хто і скільки заплатить

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що Законом № 1914 доповнено ПКУ новою статтею 38-1. Нею визначено мінімальне податкове зобов'язання (далі - МПЗ).

Так, МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд x К x М / 12,

де:

МПЗ - мінімальне податкове зобов'язання;

НГОд - нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

К - коефіцієнт, який становить 0,05;

М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12,

де показники МПЗ, К та М - ідентичні названим вище, а решту становлять:

НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по АРК або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S - площа земельної ділянки, гектарах.

При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи - ФОПами, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К» застосовується у половинному розмірі.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

МПЗ не визначається для:

• земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

• земель запасу;

• невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

• земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, які належать фізособам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ.

У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільгоспугідь, від одного власника (орендаря, користувача на інших умовах) до іншого протягом календарного року та за умови держреєстрації такого права, МПЗ щодо такої ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку ділянку, або в якому ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис). А для нового власника, орендаря або користувача - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування.

У разі відсутності держреєстрації переходу права власності або права користування на ділянку, віднесену до сільгоспугідь, від одного власника, орендаря, користувача до іншого протягом календарного року МПЗ щодо ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.