КЗпП не містить жодної норми щодо трудових відносин між волонтером та роботодавцем - наголосили в ГУ Держпраці в Одеській області.
Тож, яким чином тоді можна суміщати волонтерську діяльність та роботу за наймом?
Треба зважати, що на волонтерів не поширюються гарантії ст. 119 КЗпП, за якою зберігають робоче місце та середній заробіток на час виконання громадських обов'язків.
За відсутності працівника-волонтера на роботі роботодавець має право табелювати його як неявку з нез'ясованих причин “НЗ” або за інших причин “І”, і відповідно не сплачувати зарплату. А в найгіршому випадку - звільнити за прогул.
Проте в період воєнного часу суд може визнати таку відсутність поважною причиною, адже особа здійснює такий громадський обов'язок для збереження життя та здоров'я громадян, що потребують допомоги.
Як волонтер може підтвердити свою громадську діяльність?
Сторонам слід віднайти оптимальні варіанти оформлення відсутності на робочому місці волонтера.
Волонтеру варто повідомити роботодавця про те, що він проводить волонтерську роботу, і скільки часу це забирає. По можливості надати копію договору про провадження волонтерської діяльності, посвідчення або довідки від організації, з якою він співпрацює, а роботодавець, в свою чергу, зваживши об'єм роботи та трудові функції працівника, зможе знайти та оформити трудові права волонтера.
Як оформити відсутність волонтера на роботі?
У разі, коли працівник може суміщати роботу та волонтерство, то працівнику можна:
- встановити неповний робочий час (ст. 56 КЗпП), відповідно і буде неповна оплата;
- встановити дистанційну роботу (ст. 602 КЗпП), якщо від працівника важливий результат роботи, а не присутність на робочому місці;
- встановити гнучкий режим робочого часу (ст. 60 КЗпП), за яким працівник може на власний розсуд визначати графік роботи, або роботодавець визначає фіксований час (через день, через тиждень тощо).
В усіх вказаних випадках потрібна заява працівника та наказ.
Коли працівник на 100% зайнятий волонтерством і не встигає виконувати свої посадові обов'язки, тоді можливі:
- щорічна основна або додаткова відпустка (ст. 74 КЗпП), за бажанням працівника, із обмеженнями ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
- відпустка без збереження зарплати (ст. 25, ст. 26 Закону України «Про відпустки»), за бажанням працівника, з причин карантину або воєнного стану.
Кадрові й бухгалтерські питання, сплата податків, чи релокація бізнесу - дізнайтеся як діяти від експертів LIGA ZAKON за посиланням.
Трудові відносини під час війни, зміни в оподаткуванні й звітності - усі важливі матеріали читайте в "Інтербух". Передплатіть видання зараз на період від 6 місяців й отримуйте знижку 10%.