У Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці повідомили нюанси надання роботодавцем працівнику відпустки за власний рахунок чи оформлення простою на час його відсутності під час евакуації родини з місця проведення бойових дій з подальшим поверненням на робоче місце та виконанням своїх трудових обов`язків.
Зокрема, роботодавець може надати працівнику відпустку за власний рахунок або оформити простій під час воєнного стану.
Нагадаємо, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Перелік таких інших обставин, які призводять до простою, чинним законодавством не регламентований. У кожному конкретному випадку причина простою буде своя. За фактом це може бути несправність обладнання або інструментів, недостача сировини, перебої в енергопостачанні, форс-мажорні ситуації (наприклад, стихійне лихо), військові дії тощо.
У результаті простою може бути зупинена робота всього підприємства, або його окремих підрозділів, або робота окремо взятого працівника. Відбутися простій може з вини роботодавця або з вини працівника чи з незалежних від них причин. Залежно від обставин простій може виявитися нетривалим (декілька годин/днів) або тривалим (декілька місяців).
У період простою працівник може не виходити на роботу, але повинен одержувати заробітну плату (однак у меншому розмірі).
Статтею 113 КЗпП передбачено такий порядок оплати часу простою:
- простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);
- виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини - зберігається середній заробіток;
- простій, який стався з вини працівника, не оплачується.
Кадровий облік без рутини! Придбай рішення LIGA360 для HR-менеджерів й кадровиків - економ робочий час. Деталі за посиланням.
Також протягом воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку. Однак у період дії воєнного стану роботодавець може і відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток за умови, що такого працівника залучено до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Ця вимога стосується і неоплачуваної відпустки.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику можна надати відпустку без збереження зарплати. Максимальний строк такої відпустки - 15 календарних днів (к. д.) на рік.
В разі надання відпустки не на весь час воєнного стану, а на конкретний період працівник зазначає в заяві конкретні дати надання відпустки (від і до, але не довше за граничну дату дії воєнного стану на момент подання заяви). Відповідно, й у наказі роботодавець також вказує конкретний період надання відпустки.
Отже, отримавши від працівника заяву з проханням надати таку відпустку, роботодавець має право відмовити у її наданні. Ініціювати таку відпустку може лише працівник, але остаточне рішення про її надання залишається за роботодавцем. У питаннях переривання відпустки без збереження заробітної плати, сторони (працівник і роботодавець) самостійно домовляються про період і тривалість такої відпустки.
Працівник, який не з'являється на роботі внаслідок ведення бойових дій, не може бути звільнений за прогул, але й зберігати за таким працівником середній заробіток немає підстав. У такому випадку, можливо табелювати відсутність такого працівника умовним позначенням «НЗ» («неявка з нез'ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). Після закінчення дії воєнного стану, коли працівник повернеться до роботи, роботодавець може запросити в нього надати пояснення та визначити, чи є причина відсутності поважною.
Усі бухгалтерські інструменти для підприємця - в одному рішенні. Замовляй рішення LIGA360, щоб знати про зміни законодавства, перевіряти контрагентів й подавати звітність онлайн. Деталі за посиланням.
