Граничний строк подання Звіту про контрольовані операції (далі - Звіт) за 2025 рік минув 30 вересня 2026 року. Якщо компанія не подала Звіт вчасно, обов'язок не зникає. Потрібно перевірити контрольовані операції, підготувати коректний Звіт і подати його якомога швидше. Водночас розмір і вид штрафу залежать від того, ідеться про несвоєчасне подання, неподання чи несвоєчасне декларування окремих операцій.
Що робити, якщо Звіт про КО не подано вчасно?
Після пропущеного строку головне - швидко оцінити, в якому стані перебуває підготовка Звіту про контрольовані операції. Його може бути вже сформовано і він потребуватиме лише фінальної перевірки, підготовлено частково або ще не складено взагалі. Від цього залежить обсяг роботи, який потрібно виконати перед поданням.
У будь-якому разі не варто подавати неперевірений або незавершений Звіт лише для того, щоб зробити це якомога швидше. Спочатку потрібно усунути недоліки, перевірити дані та підготувати Звіт до подання. Але й затягувати з цим не варто.
Крок 1. Перевірити, чи всі контрольовані операції визначено правильно
Якщо строк подання Звіту вже пропущено, цей час варто використати, щоб ретельно перевірити операції за відповідний звітний період та усунути помилки перед поданням. Насамперед потрібно переконатися, що правильно визначено коло контрагентів і всі операції, які відповідають установленим критеріям, віднесено до контрольованих. Це базовий підготовчий порядок, що мав би здійснюватись завчасно, але його також не можна пропускати і в разі термінового формування вже простроченого Звіту.
Окремо варто звірити суми операцій, реквізити нерезидентів, види операцій та інші дані, які мають потрапити до Звіту. Якщо неподання стало наслідком того, що певні операції спочатку не було визнано контрольованими, потрібно перевірити не окремий епізод, а весь масив операцій за звітний період. Це зменшує ризик подати Звіт із неповними або помилковими даними.
LIGA360 допоможе бути впевненим у кожному рішенні.
Крок 2. Підготувати і подати Звіт про контрольовані операції
Після перевірки вихідних даних потрібно підготувати Звіт про контрольовані операції та подати його, навіть якщо граничний строк уже минув. Сам факт прострочення не скасовує обов'язку компанії виконати вимоги щодо звітності.
Після надсилання Звіту потрібно переконатися у факті його отримання контролюючим органом (Квитанція № 1) та перевірити Квитанцію № 2, у якій зазначають результат обробки документа: прийнято його чи ні, а в разі неприйняття - причина.
Окремо потрібно зазначити, що з 1 вересня 2026 року Звіт про контрольовані операції подають за оновленою формою J0104708. Звіти, подані після цієї дати за старою формою J0104707, ДПС вважає неприйнятими. Для Додатка до Звіту використовують форму J0147108, для Інформації про пов'язаних осіб - J0147208. Водночас Звіти за 2025 рік, подані раніше до набрання чинності відповідними змінами та запровадження нових електронних форматів, залишаються дійсними й не потребують повторного подання лише через оновлення форми.
Крок 3. Перевірити пов'язані обов'язки з ТЦУ
Після подання Звіту варто окремо перевірити, чи не залишилися невиконаними інші обов'язки у сфері трансфертного ціноутворення.
Насамперед ідеться про документацію з ТЦУ. Її не подають разом зі Звітом автоматично, але компанія має бути готова надати її на запит контролюючого органу в установлений строк. Тому варто перевірити, чи підготовлено документацію за відповідними контрольованими операціями та чи не надходив уже запит від ДПС на її подання. Із дня отримання такого запиту в компанії є 30 календарних днів на подання.
Якщо Звіт про контрольовані операції подано з порушенням строку, компанії варто окремо перевірити готовність документації з ТЦУ. Сам факт несвоєчасного подання Звіту не означає автоматичного надсилання запиту, однак порушення у звітності може привернути додаткову увагу ДПС під час податкового контролю.
Які штрафи загрожують за неподання або несвоєчасне подання Звіту про КО
Свіжа аналітика та практичні кейси - завжди під рукою. Замов презентацію LIGA360 прямо зараз.
ПКУ розрізняє неподання Звіту про контрольовані операції та його несвоєчасне подання. За неподання передбачено штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, установлених на 1 січня відповідного звітного року. Для Звіту за 2025 рік - це становить 908 400 грн.
Якщо компанія подає Звіт після граничного строку, застосовують штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму за кожний календарний день прострочення, але не більше 300 прожиткових мінімумів. Для звітного 2025 року - це 3 028 грн за кожен день, максимальна сума - також 908 400 грн.
При цьому сплата штрафу за неподання не звільняє компанію від обов'язку подати Звіт. Якщо цього не зробити й після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, застосовують додаткову санкцію - 5 прожиткових мінімумів за кожен день неподання, але не більше 300 прожиткових мінімумів. Для Звіту за 2025 рік - це 15 140 грн за день.
Приклад: два сценарії після пропущеного дедлайну
Уявімо, що компанія мала подати Звіт за 2025 рік. Граничний строк його подання - до 30 вересня 2026 року, але станом на 10 жовтня цього не зробила.
• Сценарій 1. Компанія сама виявила порушення та 10 жовтня подала Звіт. У такому разі йдеться про несвоєчасне подання. Прострочення становить 10 календарних днів, а штраф - 30 280 грн (3 028 грн за кожен день прострочення).
• Сценарій 2. Станом на 10 жовтня факт неподання Звіту вже встановила ДПС. У цьому випадку застосовують відповідальність за неподання - 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, або 908 400 грн для Звіту за 2025 рік.
Приклад показує, що наслідки можуть суттєво відрізнятися залежно від фактичної ситуації на момент установлення порушення. 30 280 грн у разі самостійного подання із запізненням проти 908 400 грн, якщо факт неподання встановила уже ДПС.
Розглядаючи різні сценарії, також варто зважати на те, що Звіт може бути подано вчасно чи з порушеними термінами, але до нього не включено окрему операцію. Це також обумовлює штрафні санкції.
LIGA360 робить бухгалтерію зрозумілою та зручною. Аналітика, новації, практичні рішення - замов презентацію LIGA360 сьогодні.
Самостійне виправлення чи реакція ДПС: у чому різниця для компанії
Якщо компанія сама виявила неподання і подає Звіт до того, як ДПС зафіксувала порушення, йдеться про несвоєчасне подання. У такому разі штраф розраховують за кількістю календарних днів прострочення.
Інший випадок - коли факт неподання Звіту встановила ДПС. Тоді застосовують штраф саме за неподання - 300 прожиткових мінімумів. При цьому сам обов'язок подати Звіт зберігається, а подальше невиконання після встановленого строку може призвести до додаткової щоденної санкції.
Тож будь-яке зволікання несе цілком конкретний фінансовий ризик: що довше Звіт залишається неподаним, то більше шансів, що порушення зафіксує контролюючий орган, і ситуація перекваліфікується з несвоєчасного подання на неподання з відповідними наслідками.
Пропуск 30 вересня не припиняє обов'язку подати Звіт про контрольовані операції. Наступні дії платника мають залежати від фактичної ситуації: чи сформовано Звіт, чи всі контрольовані операції в ньому відображено, чи встановлено порушення контролюючим органм і чи готова документація з ТЦУ. Що швидше компанія перевірить ці питання та виконає відповідні обов'язки, то меншим буде обсяг подальших податкових ризиків.
ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ
1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. Звіт - Звіт про контрольовані операції, затверджений наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. № 8.
З LIGA360 бухгалтерський облік стане простішим.
