Для еквайрів уточнили вимоги до платіжних операцій - зазначає НБУ. Відповідні норми закріплені постановою Правління НБУ «Про затвердження змін до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» від 10.03.2023 р. № 21, яка діє з 14 березня 2023 року.
Тож регулятор:
1) зобов'язав еквайрів та інших надавачів платіжних послуг (банки та небанківські фінансові установи), що беруть участь у здійсненні платіжної операції, супроводжувати її детальною інформацією, передбаченою законодавством.
Йдеться про те, що деякі учасники платіжного ринку в момент ініціювання платіжної операції між рахунками фізичних та юридичних осіб не супроводжували такі платежі інформацією про отримувача коштів. Це, зокрема, призводило до неможливості визначення, на чию користь проводилися такі платежі;
2) визначив, що еквайр чи інший надавач платіжних послуг (банк або небанківська фінансова установа) під час платіжної послуги, ініційованої користувачем на користь отримувача через еквайра чи іншого надавача платіжних послуг, не є ані платником, ані отримувачем за нею.
Чому це важливо? Підміна ролі учасника платіжного ринку створювала умови для приховування мети розрахунків. Наприклад, поповнення ігрових рахунків у організаторів азартних ігор маскувалось під грошові перекази. Платіжний посередник зобов'язаний виконати доручення платника - переказати кошти зазначеному отримувачу, а не самостійно вирішувати згодом, на чию користь здійснити цей платіж;
3) зобов'язав еквайрів за кожною виконаною платіжною операцією, включаючи операцію, здійснену за участі іншого надавача платіжних послуг, володіти інформацією про платника та отримувача (повний номер платіжної картки/найменування та номер рахунку торговця).
Яку проблему це вирішує? Еквайри зазвичай залучають посередників для надання платіжних послуг у мережі Інтернет, що, зокрема, сприяє поширенню безготівкових розрахунків та зниженню їх вартості. Водночас існує ризик втрати еквайром контролю за тим, кому саме будуть зараховані кошти і чи відповідає діяльність отримувача тому виду, який встановлено кодом наданого віртуального терміналу (так званий МСС-код). Нова вимога запобігатиме міскодингу, зокрема підвищить для банків прозорість роботи, а для користувачів платіжних карток - розуміння, на чию саме користь здійснено платіж.
Також регулятор деталізував вимоги до документів, які надаються для підтвердження здійснення операцій з використанням платіжних інструментів, зокрема до квитанції платіжного терміналу.
Дотримання учасниками платіжного ринку цих вимог сприятиме запобіганню здійснення ними:
- переказів від чи на користь суб'єктів, що, зокрема, здійснюють неліцензовану діяльність, діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків тощо;
- міскодингу (підміни коду категорії діяльності торговця) під час виконання платіжних операцій;
- підміни інформації, що має супроводжувати платіжну операцію відповідно до вимог законодавства.
Як ефективніше виконувати комплаєнс-процедури для бізнесу? З новим рішенням LIGA360:Compliance. Контролюйте дотримання вимог законодавства, здійснюйте due dilligence та AML/KYC перевірки, моніторте репутацію вашої компанії та партнерів. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.
