Для ФОП і працівників торгівлі збільшать штрафи за порушення прав споживачів – чого чекати

У Верховній Раді зареєстрували проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів (№ 9095 від 13.03.2023 р.).

Проектом пропонується, зокрема:

1) у КпАП збільшити суми адміністративних стягнень (штрафів) за такі правопорушення, як:

- відмову працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні споживачам необхідної своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів (зараз штраф 17-170 грн, пропонується 170-850 грн);

- відмову споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості (зараз штраф 17-306 грн, пропонується 170-1190 грн);

- надання виробниками або продавцями (надавачами послуг) недостовірної інформації про продукцію, в разі якщо ця інформація не зашкодила життю, здоров'ю та майну споживача (зараз штраф 170-850 грн, пропонується 850-1700 грн);

- невиконання законних вимог посадових осіб Держпродспоживслужби про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів (зараз штраф 51-85 грн, пропонується 170-510 грн);

- ухилення від своєчасного виконання приписів посадових осіб Держпродспоживслужби про усунення порушень прав споживачів (зараз штраф 17-306 грн, пропонується 340-850 грн);

- у разі бездіяльності щодо приведення недостовірної інформації про весь товар до відповідності або повторне надання недостовірної інформації про товар протягом року з моменту стягнення (зараз штраф від 850 до 3400 грн, пропонується 1700-5100 грн).

2) встановити кримінальну відповідальність за надання виробниками або особами, які здійснюють підприємницьку діяльність у сферах торгівлі та громадського харчування, недостовірної інформації про продукцію, вживання якої заподіяло шкоду здоров'ю споживачів або призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків (доповнення ККУ статтею 184-1 «Порушення прав споживачів»). За це пропонують карати штрафом від 51 тис. грн до 136 тис. грн з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо ж це призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, то покаранням буде позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Окрім того, в Прикінцевих положеннях законопроекту пропонується:

1) внести зміни до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якими підвищити розмір адміністративних стягнень, які застосовуються до суб'єктів господарювання у сфері торговельного та інших видів обслуговування у разі таких порушень законодавства про захист прав споживачів, як:

- виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища;

- реалізація продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації;

- реалізація небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання;

- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію»);

- створення перешкод службовим особам Держпродслужби у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування;

- реалізацію товару, строк придатності якого минув тощо;

2) внести зміни до статті 2 Закону № 877, якими надати повноваження Держпродспоживслужбі здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.