Через доведену відсутність реальності господарських операцій із контрагентами при придбанні товарів (послуг) товариство отримало штраф на суму 6,32 млн грн - інформує пресслужба ДПС.
Податківці навели тези із рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі № 280/669/21.
Спробуйте VERDICTUM в LIGA360. Аналізуйте тексти судових рішень, формуйте аргументи. Деталі за посиланням.
В цій справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підтвердження виконання господарських договорів товариство не надало документів, які підтверджують фактичний рух його активів та реальні зміни в майновому стані, а одних лише видаткових накладних недостатньо для висновку про реальність виконання цих договорів.
Окрім документів у паперовому вигляді, які підтверджують факт укладення договорів, складення видаткових і податкових накладних, а також проведення оплати, інших доказів на підтвердження реальності господарських відносин позивачем не надано. При цьому договори, податкові та видаткові накладні не є тими первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів і реальне постачання товару від постачальників.
Суди попередніх інстанцій зауважили, що наявність у податкових чи видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг), не є безумовним доказом реальності господарських операцій, оскільки інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.
Обставини справи свідчать, що всі договори є повністю ідентичними і не містять жодних розбіжностей або індивідуальних особливостей. Ланцюг постачання товару, виробниками якого не є контрагенти позивача, фактично відсутній, оскільки за даними податкових накладних, безпосередні контрагенти позивача оформлювали придбання поставленого на адресу позивача товару самі у себе.
Також суди попередніх інстанцій погодились з висновками відповідача про штучне формування податкового кредиту для позивача з причин відсутності у контрагента: ланцюгу походження та руху товарів, необхідних умов для здійснення господарських операцій (приміщень для зберігання, засобів для перевезення (навантаження, розвантаження) та виробництва вищезазначених товарів), відсутності чисельності для діяльності у задекларованих обсягах. Постачання товарів здійснювалось практично всіма контрагентами з однієї адреси у м. Маріуполі, реєстрація контрагентів у контролюючих органах також відбулась в межах трьохмісячного терміну, жодний з контрагентів не є сталим продавцем даного виду товару на ринку, всі контрагенти віднесені до категорії ризикових платників, по всім контрагентам подано розрахунки 1-ДФ щодо фізичних осіб, на користь яких було здійснено виплати, які в подальшому були спростовані контролюючим органом у зв`язку із неможливістю ідентифікувати вказаних в звіті осіб.
Тож Касаційний адміністративний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що досліджені в ході розгляду справи документи не підтверджують факту реальності господарських операцій.
LIGA360 - секрет ефективності бухгалтера. Аналітика, моніторинг законодавства, особисті консультації експертів. Обери вигідний тариф за посиланням.
