Розтрата - це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб. Однак не є розтратою бюджетних коштів нарахування заробітної плати особі, яка не працювала, і виплати коштів особі, яка без офіційного працевлаштування у повному обсязі фактично виконувала роботу замість офіційно працевлаштованого працівника.
Спробуйте VERDICTUM в LIGA360. Аналізуйте тексти судових рішень, формуйте аргументи. Деталі за посиланням.
Такий висновок зробив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 138/3409/21.
Розглядали у касаційній інстанції вирок, яким головного бухгалтера сільської ради визнали винуватою у «внесені до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей службовою особою і видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, та несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації». На думку слідства, головбух «умисно, з метою розтрати бюджетних коштів, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 у період із 15 жовтня до 31 грудня 2020 року не виконувала свої службові обов`язки опалювача та не з`являлась на робоче місце, внесла до офіційних документів (платіжних доручень) за жовтень, листопад та грудень 2020 року відомості, в яких зазначала про нарахування заробітної плати ОСОБА_8 за фактично невідпрацьований робочий час». Потім у цій детективній історії головбух сприяла перерахунку «на картковий рахунок своєї близької особи - невістки ОСОБА_8» безпідставно нарахованої та виплаченої зарплати.
На думку суддів ВС, апеляційний суд у цій справі не перевірив наявність у матеріалах провадження доказів, які б підтверджували доведеність винуватості особи, відповідальної за ведення табелів обліку робочого часу, за внесення завідомо неправдивих відомостей до цих офіційних документів, так як вони (табелі) спричиняють наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення прав та/або обов`язків, з огляду на те, що після їх затвердження бухгалтерією проводяться нарахування та виплата заробітної плати робітникам. Одночасно апеляційний суд не зазначив які норми законодавства та Посадової інструкції зобов`язували головного бухгалтера перевіряти достовірність і правильність ведення табелів обліку робочого часу, які складала інша особа і затверджував керівник організації.
Ці та інші недоліки в рішенні апеляційної інстанції призвели до того, що справу відправили на новий розгляд.
Де читати про трудові зміни в умовах воєнного стану? У рішенні LIGA360:HR. Особливості дистанційної роботи, найму і звільнення працівників, бронювання й військового обліку та інші актуальні питання. Замовте LIGA360 - дізнавайтеся першими про найважливіше.
